ДОКАЗУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОКА́ЗУВАТИ ую, уєш, недок., ДОКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док.

що і без прям. дод. Закінчувати говорити, розповідати про що-небудь, доводити розповідь до певної межі. Приклади
  • Настя витирала порепаними од роботи руками заплакані очі й доказувала останню мову: – Копієчку складай, дочко, бо на старість, хто знає, як буде. (С. Васильченко)
  • – Продала... – сказала вона та й не доказала. (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона хотіла ще щось доказати, та Рахіра опинилася вже близько неї. (О. Кобилянська)
  • Звичайно, його дуже цікавило те, про що почала і не доказала дочка. (А. Головко)
що, із спол. що. Підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами; доводити. Приклади
  • Лаврін доказував, що то груша його, бо він її прищепив. (І. Нечуй-Левицький)
  • При кожній нагоді .. він не залишав доказувати користь і потребу такої дороги. (І. Франко)
  • – Отак, пані, – почала доказувати баба, – заслабла я на голову, пролежала тут трохи в больниці [лікарні]. (М. Коцюбинський)
  • Хоч вона і вчена, але собака є таки собака. От візьме та й плигне на тебе, загавкає, не дай – не піди, а тоді доказуй, що ти не верблюд. (В. Кучер)
  • – Ну, скажи мені, хто докаже неправильну політику?! (Г. Косинка)
перев. кому. Переконувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • Ти знов тихо і поважно доказувала мені, що дрібниці життя мають величезну руйнуючу силу. (Леся Українка)
  • – Брати, я смерті не боюся! Я докажу отим зміям, Я вирву їх несите жало!... (Т. Шевченко)
  • [Василь:] Докажи ж мені, докладно доведи до того, щоб я повірив. (Панас Мирний)
  • Батько може ще знайти багато можливостей доказати тим мужикам, хто він є. (У. Самчук)
Повідомляти кому-небудь про щось. Приклади
  • [Панас:] Ач, іродів Лахтійон. Гаразд, що нема нікого чужого в хаті, хоч вилаю добре!.. [Степанида:] Та лай, лай! Я не докажу. (М. Кропивницький)
тільки док., що, розм., перев. з не. Змогти, зуміти розказати, пояснити. Приклади
  • – Дівчино, чи в Омбиських лісах є партизани? – Гомоніли люди, начебто є, а де саме – того не докажу. (А. Шиян)
на кого і без дод., розм. Те саме, що доно́сити 3. Приклади
  • – Що ж роблять у Білій Церкві наші гетьмани Потоцький і Калиновський? – Один на другого доказує, видко, що нема між ними доброї згоди. (О. Стороженко)
  • – Ідуть [фашисти] цепом, – сказав [дід] пошепки, – а нам і звернути нікуди, хоч би хто їх затримав; мабуть, якась уже гадина доказала на вас. (Ю. Яновський)
  • – Прикуси язика: малий докаже – матимеш клопiт. (Ю. Логвин)
кому, діал. Докоряти. Приклади
  • Було, старий і стане доказувать жінці: – На яку радість ми його вигодували? Який з його [нього] хазяїн буде? (О. Стороженко)
  • Коли б мені на чужині хоч одна людина, – ніхто б мені не доказав, що я сиротина. (Сл. Гр.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.