ДОДУМУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОДУ́МУВАТИ ую, уєш, недок., ДОДУ́МАТИ, аю, аєш, док.

що і без прям. дод. Закінчувати обдумування чого-небудь; ґрунтовно продумувати, обмірковувати щось. Приклади
  • Вова Порада завжди додумував до кінця, вникав до можливих глибин у все. (О. Копиленко)
  • В задумі й надії, мов селянські пророки, сиділи освітлені багаттям діти землі і додумували свої думи. (М. Стельмах)
  • Ще й не додумала Христя своїх думок, як почула, що в сінях щось зашамотіло. (Панас Мирний)
  • Йому, напевне, хотілося додумати вголос те, чого він не встиг додумати до кінця. (М. Руденко)
що і без прям. дод., із спол. Те саме, що приду́мувати. Приклади
  • Помпілій Нума, римський цар .. Втомившись пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить. Та, спочивавши, Додумать, як би то скувать Кайдани на римлян. (Т. Шевченко)
  • – А смак [винограду] треба додумати, ночей не спати, а додумувати. (М. Чабанівський)
  • Мушу уникати надмірної деталізації – чого я не сказала, читач додумає сам. (М. Руденко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.