ДОГАНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОГАНЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ДОГНА́ТИ, розм. ДІГНА́ТИ, дожену́, дожене́ш, док., кого, що і без прям. дод.

Настигати кого-, що-небудь, наближатися до того, що рухається попереду. Приклади
  • Подибала стара мати Доню в полі доганяти.... (Т. Шевченко)
  • Колона все прискорювала крок, і все важче і важче було її доганяти. (В. Кучер)
  • Лаврін догнав її й порівнявся з нею. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Ну, ви й ходите, професоре! Насилу дігнав. (М. Івченко)
  • – Дожену, – блискає думка Яреськові. – Хоч до Перекопу гнатимусь, а кулемет буде мій! (О. Гончар)
перен. Порівнюватися з ким-небудь зростом. Приклади
  • Явдоха була уже дівка; Горпина – її доганяла. (Панас Мирний)
  • Синок уже на зріст матір доганяв. (М. Стельмах)
  • Сад міцнів щодня – і скоро Нас догнав і вище ріс. (І. Вирган)
перен. Домагатися таких самих успіхів, досягнень і т. ін., які має хтось інший. Приклади
  • Хоч хвалять, що ми роботящі, Та мусим ще вище ми брать, Бо в області є за нас кращі! Тож є кого нам доганять! (С. Олійник)
  • Я Льоні помогла догнати товаришів у пропущеному за час слабості, а тепер він .. може і без репетирування учитись. (Леся Українка)
  • Якось і дядька Лавріна вже догнав – нічому більш у нього повчитися. (А. Головко)
  • Тепер же переконався, що не тільки для галицьких, але і для рос. [російських] українофілів .. потрібно ще немало розумової праці, щоби дігнати навіть Шевченка. (М. Драгоманов)
Примушувати рухатися до певного місця. Приклади
  • Догнали отару до становища. (Панас Мирний)
  • Поки Маруся вмилась та одяглась, поки вигнала з двора на вигін та догнала до череди, чередник вже погнав череду в поле. Маруся мусила гнать корову й овечки додому. (І. Нечуй-Левицький)

ДОГАНЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., діал.

Дорікати. Приклади
  • З чужими ще постережеться, бо ті йому не попустять, а їй доганяє так, що!... (Ганна Барвінок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.