ДОВОДИТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОВОДИ́ТИСЯ оджу́ся, о́дишся, док., розм.

Водячи кого-небудь, зазнати чогось небажаного, неприємного. Приклади

– Це ж наша Палазя розгубила свою череду десь по Києві [Києву]. Водила, водила, поки доводилась. (І. Нечуй-Левицький)

Бути необхідним, неминучим у зв'язку з певними обставинами. Приклади

Чого-то я не чув, чого-то я не бачив? Чого не траплялось, чого не доводилось! І не сказати, і не змалювати. (Марко Вовчок)
Часом їй доводилось продиратися через таку гущину, що вона ледве пролазила. (М. Коцюбинський)
Доводилось і через болота брести, і в лісах ховатися, і днювати біля кіп та стогів – всього попробували. (А. Шиян)
На батьківській садибі ніде другу хату ставити, доведеться в Рокитному. (А. Головко)

Мати можливість. Приклади

Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? (Панас Мирний)
Коли доводиться в краях твоїх [на землі донецькій] бувати, од щастя плачу я, і плачу, і сміюсь.... (В. Сосюра)
Якось Шурі довелося побачити вперше легендарні “катюші”. (О. Гончар)

ким. Бути комусь ким-небудь (про спорідненість, свояцтво і т. ін.). Приклади

– Ви не доводитесь родичем цим двом Посмітюхам? – спитав суддя. (І. Нечуй-Левицький)
– Учора оце в Полтаві поховали одного машиніста. Ще кумом мені доводився. (А. Головко)
Дехто навіть думав, що Богучари доводяться Андрієві далекими родичами. (В. Кучер)

Пас. до дово́дити. Приклади

Наявність торгової угоди, укладеної в усній формі, може доводитися всіма засобами, у тому числі показаннями свідків. (з навч. літ.)
Розпочате слідство ніколи не припинялось, воно доводилось до суду, а там до вироку. (Б. Антоненко-Давидович)
Рішення конкретизуються й доводяться до нижчих ланок. (з навч. літ.)