ДОВБАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДОВБА́ТИ а́ю, а́єш, рідше ДОВБТИ́, бу́, бе́ш, недок.

що. Ударяючи по чому-небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. Приклади

Славко мав звичку сідати на .. ослоні та й довбати перед собою патиком у землі ямку. (Л. Мартович)
Добуває віла запоясник, мур довбає, твердий камінь креше, пробиває шпарочку вузеньку, подає до побратима голос. (Леся Українка)
Гупав лом на ставу, певно, рибалки довбали нову ополонку. (В. Кучер)

що. Відколупувати, відламувати шматки чого-небудь від основної маси. Приклади

Не жалівши сили рук, Довбемо граніт бездушний Безвідрадним: “стук” та “стук”. (П. Грабовський)
Вугіль вчились ви довбати В темній шахті, в глибині. (Я. Шпорта)

кого, що. Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати щось або дзьобати кого-, що-небудь (про птахів). Приклади

Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день Божий довбе ребра Й серце розбиває. (Т. Шевченко)
Мундир із залізним хрестом мої партизани надягли на опудало в городі, щоб ґави не довбали огірків. (Ю. Яновський)
Чути, як дятли довбають сухі дерева. (О. Довженко)
Півень, підім'явши королька [королика], так довбе його, .. аж пір'я розлітається.... (Є. Доломан)

що. Робити, виготовляти що-небудь, виколупуючи, вибираючи долотом, сокирою і т. ін. середину чогось. Приклади

Біля куреня, на обрубкові, сидить Кирило, довбає коритце для води. (Панас Мирний)
Хома Хаєцький, висунувшись з ячейки [окопчика], яку він цілу ніч довбав собі кайлом, терпляче вдивлявся в кущуваті зарості. (О. Гончар)

чим у чому. Колупати, длубати в чому-небудь (у носі, в зубах і т. ін.). Приклади

Дуже смiшними видались йому хлопцi, що сидiли довкола нього. Один довбав пальцем у носi, другий iззаду раз у раз старався уткнути невеличке стебельце Грицевi у вухо. (І. Франко)
Василь зітхнув і глянув на діда. Старий Котик сидів, довбаючи трісочкою в зубах. (В. Собко)

що і без прям. дод., перен., розм. Довго й невпинно бити по якій-небудь цілі. Приклади

Довбав кулемет, Видовбував душі, і дубом присохлим Тіла задубілі лягали в замет. (Л. Первомайський)
Артилерія та мінометники люто довбали снарядами і мінами доти, в яких засіли оборонці застави. (Ю. Збанацький)

що, перен., розм. Спричиняти болісні, неприємні відчуття. Приклади

безос. Приклади

кого, перен., розм. Ображати, принижувати кого-небудь, знущатися з когось. Приклади

Я хотів сказати, що світ ділиться на сильних і кволих. Кволих усі довбуть, а сильні можуть за себе постояти. (Валерій Шевчук)

Різко критикувати кого-небудь. Приклади

[Катерина:] Це нашого брата можна довбати і за план, і за якість, і за раціоналізацію, і за собівартість.... (О. Корнійчук)
Почалися дебати, І мене – хто у лоб, хто в обхід, Стала молодь довбати. (С. Крижанівський)

що, перен., розм. Безперервно й надокучливо повторювати те саме, нагадувати про щось. Приклади

На дятла схожий, суддя довбає й довбає своє. (Л. Первомайський)
Ув'язалася [мати] з Соломією, прилипли, як шевська смола. Довбають і довбають їй у голову одно. (В. Кучер)
– Набридло! – роздратовано сказав Юрко. – Доктор довбе одне і те ж: “Людина людині – вовк!”. (О. Сизоненко)

що, перен., розм. Неодноразово повторюючи, вивчати що-небудь; зубрити. Приклади

Коли б воля – побіг би він тепер на улицю до хлопців, у м'яча грати! .. Ніт же, сиди над сією осоружною книжкою, довби її.... (Панас Мирний)
Довбеш ті білети, ходиш на консультації після уроків .. – і все заради десяти хвилин незручності перед екзаменатором. (Любко Дереш)

Інструмент для довбання.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.