ДОБРЯЧЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДОБРЯ́ЧЕ розм.

Присл. до добря́чий. Приклади
  • – Ну, та й добряче сидіти: є куди простягти ноги й спиною об віщо обпертись, – подумав Пилипко. (Панас Мирний)
  • У районі Всі його добряче знають. (П. Дорошко)
  • Відчув, що змерз. З вікна таки добряче дме. (Василь Шевчук)

ДОБРЯ́ЧИЙ а, е, розм.

Дуже добрий. Приклади
  • Охрім був чоловік такий добрячий; аби кого побачив у біді, зараз вирятує, хоч там як утратиться. (Марко Вовчок)
  • Добрячі коні .. мчать поміж синіми разками хат. (М. Стельмах)
  • Він стояв посеред хати в добрячих юхтових чоботях. (М. Руденко)
  • Загнув [хазяїн] добрячу ціну, та вони й не сперечалися. (Ю. Бедзик)
  • Чемно дякує кашовара за добрячу юшку Максим Пирятин. (Д. Білий)

ДОБРЯ́КА и, ч. і ж., розм.

Те саме, що добря́к. Приклади
  • Її чоловік – се старий добряка, що завсіди частує чим-небудь.... (Марко Вовчок)

ДОБРЯ́К а́, ч., розм.

Дуже добра, нелукава людина. Приклади
  • – А що, ґаздо, купив лиску? – прикидаючись добряком, заговорив Левко. (І. Цюпа)
  • Синєус був добряком не тільки для місцевого люду.., але й до різних пришедьків [чужинців]. (Р. Іванченко)
  • – В тім-то й небезпека, що Білограй добряк. Компанійський, щедрий чоловік. (Ю. Мушкетик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.