ДИМНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДИ́МНИЙ а, е.

Прикм. до дим 1. Приклади
  • В морі ішов пароплав, і довгий димний слід залишався у повітрі. (В. Собко)
  • Теплий вітер .. все ще доносив гіркий димний присмак. (С. Журахович)
Який димить; із димом. Приклади
  • Досвітками й пізно вечорами доярки пораються при ліхтарях з димними блимавками. (І. Волошин)
Наповнений димом, задимлений. Приклади
  • За вікнами билась осіння негода, а в хаті, душній і димній, .. серед сонного царства дитячих ліжок, ішов бій невдоволених душ. (М. Коцюбинський)
  • Повітря було гірким, димним. (О. Гончар)
у знач. ім. ди́мне, ного, с., іст. Те саме, що поди́мне (див. поди́мний). Приклади
  • – Данину князеві платите? – А то ж як! І димне, і медове, з сітей, тенет. (Д. Міщенко)
  • Богдан, сьорбаючи пінястий мед, думав про Людоту-ковальчука. Пішов би Людота отак за київським князем, коли б той правив з нього й подушне, й димне, й десяту вівцю, й десятий міх жита? (І. Білик)
Схожий на дим, кольору диму. Приклади
  • І димним цвітом жито Цвіте на місці тім. (А. Малишко)
  • Очі його димні схожі на двох сизих турманів, що ніяк не зірвуться в політ піднебесний. (Є. Гуцало)

димна

Сорт невеликих круглих слив.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.