ДАЄ — ТЛУМАЧЕННЯ

ДАВА́ТИ даю́, дає́ш; мин. ч. дава́в, дава́ла, ло; наказ. сп. дава́й; недок., ДА́ТИ, дам, даси́, дасть; дамо́, дасте́, даду́ть; мин. ч. дав, дала́, ло́; наказ. сп. дай; док.

кого, що і без прям. дод. Передавати від однієї особи до іншої; віддавати. Приклади
  • Треба поміч давати слабим та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: “Блаженніше давати, ніж брати!”. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Ївга взяла усе господарство у свої руки.., а тільки які лучаться гроші, то усе батькові дає. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Назносили Марині одежі – той те дає, другий друге тиче. (Панас Мирний)
  • – Добряча шапка. Чабанська... Це мені Хома дав. (О. Гончар)
Надавати в чиє-небудь користування. Приклади
  • [Любов:] Я ж сказала, що даю хату на вечірку. (Леся Українка)
  • Раз якось голова послав до Миколи десяцького, щоб він дав свого коня під станового. (І. Нечуй-Левицький)
  • Нам з Олексою дали по кiмнатцi, – вiн показав на монастир при храмi. (Р. Андріяшик)
Платити, виплачувати. Приклади
  • – Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Що візьмеш, небого? За рік, чи як? – А що дасте. (Т. Шевченко)
  • Сьогодні затрималась у буфеті допізна, бо давали зарплату на заводі. (Є. Гуцало)
  • Тепер поворожу на корову, – думає Миколка і дає дядькові ще двадцять [рублів]. (М. Вінграновський)
Повідомляти, передавати (адресу, телефон). Приклади
  • – А коли од'їжджав, проводжала І на пам'ять адресу дала. (В. Сосюра)
  • Яка безвідповідальність – просто людям з вулиці давати домашній телефон! – подумав Андрій Васильович. (В. Дрозд)
Пропонувати, звільняти (місце). Приклади
  • Антон Петрович подав Книшеві руку, поздоровався і посунувся геть, даючи гостеві біля себе місце. (Панас Мирний)
  • Посувались на лавах люди, щоб дати місце новим. (М. Коцюбинський)
  • Заснув біля вікна: там люди дали клаптик місця. (В. Барка)
кого, що. Дарувати кого-, що-небудь. Приклади
  • – Хіба йому подарочок дасте, а? А я однесу. (Марко Вовчок)
  • [Гелен:] Лиш кінь один стоїть на таборищі, – богам троянським в дар дали ахейці того коня. (Леся Українка)
Присвоювати звання; нагороджувати. Приклади
  • У дні війни і миру – Сержанта старшого дали мені за службу щиру. (С. Воскрекасенко)
перен. Наділяти чим-небудь. Приклади
  • Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Вміла мати брови дати.., Та не вміла на сім світі Щастя-долі дати. (Т. Шевченко)
  • [Руфін:] Я ніколи не вживаю супроти тебе ні тієї сили, яку мені дала сама природа, ні того права, що дає закон. (Леся Українка)
що і з інфін. Покладати на кого-небудь виконання чогось. Приклади
  • Переписувати .. – зовсім не маю часу, а другому дати переписувати – нікому. (Панас Мирний)
  • Все залежить від кого іншого, на кого ніякі заяви не діють, хто дав настанову заяв не виконувати взагалі. (І. Багряний)
  • Командир батальйонного взводу зв'язку дав йому три наряди поза чергою. (О. Гончар)
по чому, в що і без дод., фам. Бити, вдаряти. Приклади
  • – Давайте всім і в ніс, і в уси. (І. Котляревський)
  • Отець інспектор ходив завжди з бучком у руках і боляче давав по долонях, по п'ятах .. за наймізернішу провину. (П. Загребельний)
  • – Підняв руку та як дав мені у ліве ухо – так у моїй голові і пішло в усі дзвони дзвонити!... (Панас Мирний)
безос. Приклади
  • Він уже стернею біг, як раптом у ногу дало, так і спіткнувсь. (А. Головко)
що, розм. Визначати вік (на вигляд). Приклади
  • Дідові дев'яносто без трьох, хоч йому можна на зверхній вигляд дать 60. (С. Васильченко)
  • Ніхто не дав би йому належних тридцяти років, а клали б принаймні п'ятдесят: лоб його був спружений глибокими, невигладними зморшками, а підборіддя обросло сивою бородою. (Валерій Шевчук)
  • Мальві на вигляд так само ніхто б не дав більше як двадцять літ. (Ю. Винничук)
Згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну. Приклади
  • – Де тобі, кажуть, проти здорового зробити? Та й дають меншу ціну проти других. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Колись за неї [кожушину] двадцять рублів давали. (Панас Мирний)
  • Корчмарю, сто даю червінців, лиш місяця мені продай! (Б.-І. Антонич)
  • Цитрон заморський, – гріш йому ціна, коли керсетку он яку червону дають за вузлик прілого пшона. (Л. Костенко)
що, у сполуч. з ім. сніданок, обід і т. ін. Улаштовувати, організовувати, запросивши гостей. Приклади
  • Здалека натякнув, що, певно, дворянство буде давати обід, варт би і земству почтити такого чоловіка. (Панас Мирний)
  • Голова наш дав обід двом гостям поважним. (С. Олійник)
у сполуч. з ім. концерт, вистава і т. ін. Виступати перед публікою (з концертом, виставою і т. ін.). Приклади
  • Сподіваюся, що учениця багато переважить свого учителя і буде давати концерти. (Леся Українка)
  • На Великдень давали [студенти] драматичні вистави. (І. Крип'якевич)
  • [Поліна Павлівна:] Поїхала з ним у тайгу.., Аркадій добував золото, я давала .. концерти. (Ю. Мокрієв)
  • Вовкулаки давали голодні нічні концерти. (В. Дрозд)
що. Приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь. Приклади
  • [Храпко:] Ну, а скільки ж тобі та лучка доходу давала? (Панас Мирний)
  • Тисяча десятин чорноземлі, що нею заправляв Галушківський, давала досі ледве дві з половиною тисячі рублів щороку. (Б. Грінченко)
  • Земля розкриє свої скарби, почне давати те, що вона може дати при хорошому обробітку. (Іван Ле)
що. Виявлятися як наслідок якого-небудь стану або дії (про появу чого-небудь у чомусь). Приклади
  • Жолудь велетенського дуба дає блідий і нікчемний росточок, а маленьке пшеничне зерно кільчиться рожевим, мов дитяче личко, зубчиком. (П. Загребельний)
  • При слабких землетрусах будинки дають тільки тріщини. (з навч. літ.)
  • Кров, пролита за рідний край, дає паростки і веде за собою нове життя. (А. Кащенко)
  • Кинута раптово у вічну мерзлоту ревнощів, моя розпалена любов давала тріщину за тріщиною. (В. Дрозд)
що. У сполуч. з багатьма іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої випливає зі значення відповідного іменника. Приклади
  • Він мало їв і на питання давав не до речі відповіді. (М. Коцюбинський)
  • Поруч них лежав батарейний радист, поранений в обидві руки, і давав їм вказівки. (О. Гончар)
  • Розмовляла [Клара Карлівна] виключно німецькою мовою і тільки зрідка давала пояснення російською. (А. Дімаров)
  • Мета живопису – не давати розкошування очам, а закликати до молитви і піднімати душі в очікуванні переднакресленого людству вибавлення з гріхів і страждань. (П. Загребельний)
  • Хто молодший та ближче стояв, так кинулись поміч дати тим, що біля вірьовок. (Г. Квітка-Основ'яненко)
У сполуч. з деякими іменниками означає робити, зробити, здійснювати, здійснити. Приклади
  • Вона підводиться, ніби даючи тим знак, що розмова набула безнадійного звороту і мені немає вже на що сподіватися. (В. Домонтович)
  • Дзвоник дав сигнал, і публіка почала збираться до платформи. (І. Нечуй-Левицький)
з інфін. Дозволяти, надавати можливість що-небудь робити. Приклади
  • Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. (Т. Шевченко)
  • Щілина [у дверях] завширшки в долоню давала на все вільно дивитись. (Панас Мирний)
  • Лiки, мабуть, вже можна дiстати в лiкарнi, адже Євгеновi дають можливiсть практикувати. (Ю. Мушкетик)
  • Пані така, що й одпочити не дасть: роби та й роби! (Марко Вовчок)
  • [Шумейко:] Ну, поздоровляю, вітаю! Дай тебе ще раз обійняти. (І. Кочерга)
за кого, розм. Віддавати заміж. Приклади
  • Старша [донька] полюбила дуже красного простого хлопця. А цар її не хотів за нього давати, а заставляв її любити одного царського сина. (з легенди)
  • Даю свою доньку Потвориславу за твого сина. (І. Білик)
що, розм. Продавати що-небудь. Приклади
  • Простяглася черга до магазину, де дають кислу капусту. (В. Барка)
  • – В “Дарах ланів” тараню дають, – почувся схвильований голос. (А. Крижанівський)
наказ. сп. дава́й, дава́йте з інфін., недок., без прям. дод. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. ч., розм. Виражає заклик до спільної дії. Приклади
  • – Знаєте що, хлопці? Давайте провчимо вражого пана, щоб не квапився ганяться за бурлаками! (І. Нечуй-Левицький)
  • – Давайте вертатись. (А. Головко)
  • – Давай перестоїмо під оцим грибком. (О. Гончар)
  • – Давай пограємо в кремінці, – раптом сказала Ніна. (В. Близнець)
наказ. сп. дава́й, дава́йте. Виражає заклик або наказ до дії, звернений до інших. Приклади
  • – Давайте вашого гульвісу, Я .. його одправлю к бісу, І вас подавимо, як мух! (І. Котляревський)
  • – Хто там кричить? Давай сюди! – зіпонув Кривинський. (Панас Мирний)
  • Він переставив фігуру. – Ну, ну. Давай! (А. Головко)
  • – Жить хочу! Давайте мені перев'язку і все, що треба!... (О. Довженко)
наказ. сп. дава́й з інфін., недок., розм. Уживається у знач.: почав, став енергійно робити що-небудь. Приклади
  • Всі обомліли. Злякались, давай терти хрін, класти проти серця. (Ганна Барвінок)
  • – Цар [Ворон], здурілий від воєнного запалу, кинувся на мене зі своїми міністрами і давай мене бити. (І. Франко)
  • І я встав – на коліна, і ковдру потягнув на плечі, і давай кричать на піратів. (В. Близнець)
  • Ну, баба спить на лежанці чи на лавці, а злодійчук давай нишпорити. (Є. Гуцало)
наказ. сп. дай з дієсл. 1 ос. одн. майб. ч. у знач. спонукальної частки, розм. Виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь. Приклади
  • – Дай одвідаю, як там вона [вдова] пробува. (Леся Українка)
  • Гей, життя, ставай, тремти! Дай я з тебе посміюся. Хто сміліший: я чи ти – Подивлюся, подивлюся. (П. Тичина)
(1 ос. не вживається), фам. Виражає захоплення, здивування чиєю-небудь поведінкою, діями. Приклади
  • – Ого! – Везе ж людині! – Молоток! – Ну й дає! – Ох і кадр! (О. Бердник)
  • “От дають!” – подумав механік, закладаючи віраж. (А. Крижанівський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.