ДАЄ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

кого, що і без прям. дод. Передавати від однієї особи до іншої; віддавати. Приклади

Треба поміч давати слабим та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: “Блаженніше давати, ніж брати!”. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Ївга взяла усе господарство у свої руки.., а тільки які лучаться гроші, то усе батькові дає. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Назносили Марині одежі – той те дає, другий друге тиче. (Панас Мирний)
– Добряча шапка. Чабанська... Це мені Хома дав. (О. Гончар)

Надавати в чиє-небудь користування. Приклади

[Любов:] Я ж сказала, що даю хату на вечірку. (Леся Українка)
Раз якось голова послав до Миколи десяцького, щоб він дав свого коня під станового. (І. Нечуй-Левицький)
Нам з Олексою дали по кiмнатцi, – вiн показав на монастир при храмi. (Р. Андріяшик)

Платити, виплачувати. Приклади

– Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Що візьмеш, небого? За рік, чи як? – А що дасте. (Т. Шевченко)
Сьогодні затрималась у буфеті допізна, бо давали зарплату на заводі. (Є. Гуцало)
Тепер поворожу на корову, – думає Миколка і дає дядькові ще двадцять [рублів]. (М. Вінграновський)

Повідомляти, передавати (адресу, телефон). Приклади

– А коли од'їжджав, проводжала І на пам'ять адресу дала. (В. Сосюра)
Яка безвідповідальність – просто людям з вулиці давати домашній телефон! – подумав Андрій Васильович. (В. Дрозд)

Пропонувати, звільняти (місце). Приклади

Антон Петрович подав Книшеві руку, поздоровався і посунувся геть, даючи гостеві біля себе місце. (Панас Мирний)
Посувались на лавах люди, щоб дати місце новим. (М. Коцюбинський)
Заснув біля вікна: там люди дали клаптик місця. (В. Барка)

кого, що. Дарувати кого-, що-небудь. Приклади

– Хіба йому подарочок дасте, а? А я однесу. (Марко Вовчок)
[Гелен:] Лиш кінь один стоїть на таборищі, – богам троянським в дар дали ахейці того коня. (Леся Українка)

Присвоювати звання; нагороджувати. Приклади

У дні війни і миру – Сержанта старшого дали мені за службу щиру. (С. Воскрекасенко)

перен. Наділяти чим-небудь. Приклади

Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Вміла мати брови дати.., Та не вміла на сім світі Щастя-долі дати. (Т. Шевченко)
[Руфін:] Я ніколи не вживаю супроти тебе ні тієї сили, яку мені дала сама природа, ні того права, що дає закон. (Леся Українка)

що і з інфін. Покладати на кого-небудь виконання чогось. Приклади

Переписувати .. – зовсім не маю часу, а другому дати переписувати – нікому. (Панас Мирний)
Все залежить від кого іншого, на кого ніякі заяви не діють, хто дав настанову заяв не виконувати взагалі. (І. Багряний)
Командир батальйонного взводу зв'язку дав йому три наряди поза чергою. (О. Гончар)

по чому, в що і без дод., фам. Бити, вдаряти. Приклади

– Давайте всім і в ніс, і в уси. (І. Котляревський)
Отець інспектор ходив завжди з бучком у руках і боляче давав по долонях, по п'ятах .. за наймізернішу провину. (П. Загребельний)
– Підняв руку та як дав мені у ліве ухо – так у моїй голові і пішло в усі дзвони дзвонити!... (Панас Мирний)

безос. Приклади

Він уже стернею біг, як раптом у ногу дало, так і спіткнувсь. (А. Головко)

що, розм. Визначати вік (на вигляд). Приклади

Дідові дев'яносто без трьох, хоч йому можна на зверхній вигляд дать 60. (С. Васильченко)
Ніхто не дав би йому належних тридцяти років, а клали б принаймні п'ятдесят: лоб його був спружений глибокими, невигладними зморшками, а підборіддя обросло сивою бородою. (Валерій Шевчук)
Мальві на вигляд так само ніхто б не дав більше як двадцять літ. (Ю. Винничук)

Згоджуватися платити за певною ціною; визначати, встановлювати ціну. Приклади

– Де тобі, кажуть, проти здорового зробити? Та й дають меншу ціну проти других. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Колись за неї [кожушину] двадцять рублів давали. (Панас Мирний)
Корчмарю, сто даю червінців, лиш місяця мені продай! (Б.-І. Антонич)
Цитрон заморський, – гріш йому ціна, коли керсетку он яку червону дають за вузлик прілого пшона. (Л. Костенко)

що, у сполуч. з ім. сніданок, обід і т. ін. Улаштовувати, організовувати, запросивши гостей. Приклади

Здалека натякнув, що, певно, дворянство буде давати обід, варт би і земству почтити такого чоловіка. (Панас Мирний)
Голова наш дав обід двом гостям поважним. (С. Олійник)

у сполуч. з ім. концерт, вистава і т. ін. Виступати перед публікою (з концертом, виставою і т. ін.). Приклади

Сподіваюся, що учениця багато переважить свого учителя і буде давати концерти. (Леся Українка)
На Великдень давали [студенти] драматичні вистави. (І. Крип'якевич)
[Поліна Павлівна:] Поїхала з ним у тайгу.., Аркадій добував золото, я давала .. концерти. (Ю. Мокрієв)
Вовкулаки давали голодні нічні концерти. (В. Дрозд)

що. Приносити як наслідок чого-небудь, винагороду за що-небудь. Приклади

[Храпко:] Ну, а скільки ж тобі та лучка доходу давала? (Панас Мирний)
Тисяча десятин чорноземлі, що нею заправляв Галушківський, давала досі ледве дві з половиною тисячі рублів щороку. (Б. Грінченко)
Земля розкриє свої скарби, почне давати те, що вона може дати при хорошому обробітку. (Іван Ле)

що. Виявлятися як наслідок якого-небудь стану або дії (про появу чого-небудь у чомусь). Приклади

Жолудь велетенського дуба дає блідий і нікчемний росточок, а маленьке пшеничне зерно кільчиться рожевим, мов дитяче личко, зубчиком. (П. Загребельний)
При слабких землетрусах будинки дають тільки тріщини. (з навч. літ.)
Кров, пролита за рідний край, дає паростки і веде за собою нове життя. (А. Кащенко)
Кинута раптово у вічну мерзлоту ревнощів, моя розпалена любов давала тріщину за тріщиною. (В. Дрозд)

що. У сполуч. з багатьма іменниками, перев. дієслівного походження, означає дію, зміст якої випливає зі значення відповідного іменника. Приклади

Він мало їв і на питання давав не до речі відповіді. (М. Коцюбинський)
Поруч них лежав батарейний радист, поранений в обидві руки, і давав їм вказівки. (О. Гончар)
Розмовляла [Клара Карлівна] виключно німецькою мовою і тільки зрідка давала пояснення російською. (А. Дімаров)
Мета живопису – не давати розкошування очам, а закликати до молитви і піднімати душі в очікуванні переднакресленого людству вибавлення з гріхів і страждань. (П. Загребельний)
Хто молодший та ближче стояв, так кинулись поміч дати тим, що біля вірьовок. (Г. Квітка-Основ'яненко)

У сполуч. з деякими іменниками означає робити, зробити, здійснювати, здійснити. Приклади

Вона підводиться, ніби даючи тим знак, що розмова набула безнадійного звороту і мені немає вже на що сподіватися. (В. Домонтович)
Дзвоник дав сигнал, і публіка почала збираться до платформи. (І. Нечуй-Левицький)

з інфін. Дозволяти, надавати можливість що-небудь робити. Приклади

Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. (Т. Шевченко)
Щілина [у дверях] завширшки в долоню давала на все вільно дивитись. (Панас Мирний)
Лiки, мабуть, вже можна дiстати в лiкарнi, адже Євгеновi дають можливiсть практикувати. (Ю. Мушкетик)
Пані така, що й одпочити не дасть: роби та й роби! (Марко Вовчок)
[Шумейко:] Ну, поздоровляю, вітаю! Дай тебе ще раз обійняти. (І. Кочерга)

за кого, розм. Віддавати заміж. Приклади

Старша [донька] полюбила дуже красного простого хлопця. А цар її не хотів за нього давати, а заставляв її любити одного царського сина. (з легенди)
Даю свою доньку Потвориславу за твого сина. (І. Білик)

що, розм. Продавати що-небудь. Приклади

Простяглася черга до магазину, де дають кислу капусту. (В. Барка)
– В “Дарах ланів” тараню дають, – почувся схвильований голос. (А. Крижанівський)

наказ. сп. дава́й, дава́йте з інфін., недок., без прям. дод. або з дієсл. 1 ос. одн. і мн. майб. ч., розм. Виражає заклик до спільної дії. Приклади

– Знаєте що, хлопці? Давайте провчимо вражого пана, щоб не квапився ганяться за бурлаками! (І. Нечуй-Левицький)
– Давайте вертатись. (А. Головко)
– Давай перестоїмо під оцим грибком. (О. Гончар)
– Давай пограємо в кремінці, – раптом сказала Ніна. (В. Близнець)

наказ. сп. дава́й, дава́йте. Виражає заклик або наказ до дії, звернений до інших. Приклади

– Давайте вашого гульвісу, Я .. його одправлю к бісу, І вас подавимо, як мух! (І. Котляревський)
– Хто там кричить? Давай сюди! – зіпонув Кривинський. (Панас Мирний)
Він переставив фігуру. – Ну, ну. Давай! (А. Головко)
– Жить хочу! Давайте мені перев'язку і все, що треба!... (О. Довженко)

наказ. сп. дава́й з інфін., недок., розм. Уживається у знач.: почав, став енергійно робити що-небудь. Приклади

Всі обомліли. Злякались, давай терти хрін, класти проти серця. (Ганна Барвінок)
– Цар [Ворон], здурілий від воєнного запалу, кинувся на мене зі своїми міністрами і давай мене бити. (І. Франко)
І я встав – на коліна, і ковдру потягнув на плечі, і давай кричать на піратів. (В. Близнець)
Ну, баба спить на лежанці чи на лавці, а злодійчук давай нишпорити. (Є. Гуцало)

наказ. сп. дай з дієсл. 1 ос. одн. майб. ч. у знач. спонукальної частки, розм. Виражає власну готовність до якої-небудь дії, спонукання робити що-небудь. Приклади

– Дай одвідаю, як там вона [вдова] пробува. (Леся Українка)
Гей, життя, ставай, тремти! Дай я з тебе посміюся. Хто сміліший: я чи ти – Подивлюся, подивлюся. (П. Тичина)

(1 ос. не вживається), фам. Виражає захоплення, здивування чиєю-небудь поведінкою, діями. Приклади

– Ого! – Везе ж людині! – Молоток! – Ну й дає! – Ох і кадр! (О. Бердник)
“От дають!” – подумав механік, закладаючи віраж. (А. Крижанівський)

дава

ДАВА́ТИ даю́, дає́ш; мин. ч. дава́в, дава́ла, ло; наказ. сп. дава́й; недок., ДА́ТИ, дам, даси́, дасть; дамо́, дасте́, даду́ть; мин. ч. дав, дала́, ло́; наказ. сп. дай; док.