ГРЯДА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГРЯДА́ и́, ж.

Витягнута в довжину височина; ряд невеликих гір, пагорбів, підводних каменів і т. ін. Приклади

Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння. (М. Трублаїні)
Я уявив собі велетенський Карпатський хребет, що простягся із заходу на схід широкою двохсоткілометровою грядою. (С. Журахович)
Високо над грядою гір ключем пролітали в сонячному небі якісь бистрі тонкошиї птахи, витягнувши голови вперед. (О. Гончар)
Пароплав раз у раз черкав днищем об дно на перекатах, аж поки й зовсім засів на підводній піщаній гряді. (П. Загребельний)
Від самого смерку над чорною грядою Карпат весело переморгувався обрій частими спалахами блискавиць, віщуючи рясні довгождані дощі. (І. Нижник)
Це було за далекими гонами, За крутою грядою років. (Б. Олійник)

перен. Смуга, ряд однорідних предметів. Приклади

Маленьке бiле сонце золотило на обрiї гряду хмарок. (О. Бердник)
Міцним щитом відгородила природа .. Далекий Схід, поставивши на океані гряди гранітних островів. (І. Гончаренко)

Те саме, що гря́дка. Приклади

Було в мене два городи – тепер нема й гряди. (з народної пісні)
Горпина, бачачи, що дитина так любо гралася, знялася і побігла на гряду до матері помагати їй вищипувати бур'ян. (Панас Мирний)

Поперечний брус, жердина під стелею, на яких сушили одяг, прядиво, ставили посуд і т. ін. Приклади

У давніших хатах були гряди, на яких сушили льон, коноплі та ін.. (з наук. літ.)
До стелі або до гряди на мотузках чи ліщинових прутах підвішували колиску. (з наук.-попул. літ.)