ГРОЗИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГРОЗИ́ТИ грожу́, грози́ш, недок.

кому і без дод. Попереджати з погрозою про покарання; погрожувати. Приклади
  • Почала [Одарка] розказувати все: як її замикали на ніч саму у горницю, як грозили й били. (Марко Вовчок)
  • – Спіймав мене ти з носилками – зараз грозиш під суд віддати. А, бач, того й не подумав, чого я сюди з цими проклятими носилками прийшов? (Григорій Тютюнник)
  • – Де ж ті погрози Ділись, що Трої синам колись так грозили ахеї? (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
чим і без дод. Робити загрозливий жест. Приклади
  • – Підлий зраднику! – не думав, але вже шептав Славко сам до себе крізь затиснені зуби та грозив кулаком. (Л. Мартович)
  • Від часу до часу здіймалася її худа права рука... і грозила комусь удалині. (О. Кобилянська)
кому і без дод. Містити в собі яку-небудь загрозу, небезпеку; загрожувати. Приклади
  • При такім рабівницькім вирубі грозило знищення лісового господарства. (А. Чайковський)
  • Двічі тут [в Італії] дерево родить. Але ні хижого тигра, ні дикого лева немає, Ні аконіту, що смертю грозить збирачам легковажним. (М. Зеров, пер. з тв. Вергілія)
  • Керманичі сидять, наче їм нічого й не грозить. (Г. Хоткевич)
кому, перен. Лякати своєю близькістю, можливістю здійснення. Приклади
  • [Зося:] Гнатику, соколе мій! Нам грозить розлука. (І. Франко)
  • Йому грозили холод і тумани. (І. Гончаренко)
Залякувати чим-небудь. Приклади
  • Грозять війною нам весь час, а ми війни не хочем. (Н. Забіла)
  • Але звідки Ви знов взяли, що я задумала Вам процесом грозити? (Р. Горак)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.