ГОРИ — ТЛУМАЧЕННЯ
горою
По горі.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ГОР
У релігії Стародавнього Єгипту - бог сонця.
Словник іншомовних слів
ГОРА́ и́, ж.
Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень.
Приклади
- Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. (з народної пісні)
- Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. (Т. Шевченко)
- Хвилею зеленою здіймається Навесні Батиєва гора. (М. Рильський)
тільки мн.
Гориста місцевість, край.
Приклади
- Не знаю, як в Англії, але куди-небудь за границю в гори я таки, може, зберусь. (Леся Українка)
- – У нас в горах .. весело. (М. Коцюбинський)
- Понад обрієм, коло кордону, Наче гори, окреслився бір. (І. Вирган)
чого.
Велика кількість чого-небудь складеного в купу; багато чогось.
Приклади
- В саду в бригаді – тут же між яблунями – гори яблук. (А. Головко)
- Наклавши на плече гору прання, пішла [Орися] розвішувати його на тину. (Григорій Тютюнник)
- Під стіною зачиненої, нежилої будівлі здоровенна гора шматків деревини різної породи та якості. (Ю. Логвин)
у знач. присл. горо́ю, гора́ми.
Високою купою; багато.
Приклади
- От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою. (П. Грабовський)
- Не вспіють всунути снопа, як уже летить полова й солома, піднімається горою під соломотрясом. (В. Винниченко)
- Мама несе таріль з наїдками до столу, де вже й так горою всього. (О. Гончар)
діал.
Горище.
Приклади
- Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. (Сл. Гр.)
ГОРІ́ТИ рю́, ри́ш, недок.
Піддаватися дії вогню; знищуватися вогнем, гинути у вогні.
Приклади
- Без підпалу і дрова не горять. (прислів'я)
- Інтендант .. мовчки показував на Дунай, де горіли плавні. (В. Кучер)
- Затривожилась біднота, почала палити взятий у маєтку мотлох, закопувала усе, що не могло горіти.... (К. Гриб)
- Уся та уличка на сонці червоніє, неначе горить. (І. Нечуй-Левицький)
Давати або випромінювати світло; світитися.
Приклади
- Вони тепер всі сплять повалом, Уже огні їх не горять. (І. Котляревський)
- Далеко на Дніпрі горів сигнальний ліхтар. (Ю. Яновський)
- Він лежить на гарячій печі і дивиться, як горить лампада і мерехтять образи під королівськими рушниками. (І. Багряний)
перен.
Бути в жару, відчувати жар (перев. унаслідок хвороби).
Приклади
- Голова горить .. і тіло болить. (Марко Вовчок)
- Другого ж дня вона занедужала. Стала горіти, все тіло болить. (Б. Грінченко)
- Олечка горіла, лоб і руки були такими гарячими, що холодні компреси не допомагали. (А. Хижняк)
перен.
Червоніти від приливу крові; ставати гарячим.
Приклади
- Вадимові кров почала горіти на щоках і лобі. (В. Винниченко)
чим, перен.
Пройматися сильним почуттям, пристрасно захоплюватися якоюсь справою, думкою, віддаватися чому-небудь.
Приклади
- Над цією скринькою людина трудилася, певно, не один тиждень, і не просто майструвала, а горіла натхненням. (І. Волошин)
- Нема глушини для того, хто мислить, хто має чим горіти, хто повсякчас носить у собі невщухаючий внутрішній світ! (О. Гончар)
- Я горів бажанням пробитися на широкий шлях театральної творчості. (з мемуарної літ.)
Виражати сильне почуття, захоплення чимось, напруження думки.
Приклади
- Широке, розрум'янене обличчя Варивона горіло захватом і силою. (М. Стельмах)
- Очі, сірі, сховані в пухкі водянисті мішечки, лукаво мінилися, горіли завзяттям. (Ю. Збанацький)
Сяяти яскравим блиском або виділятися яскравими кольорами.
Приклади
- На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались. (М. Коцюбинський)
- На грудях голови артілі Давида Васильовича Бойка горять дві золоті медалі. (І. Цюпа)
- Червоний місяць аж горить. (М. Вінграновський)
Пересихати на стеблі.
Приклади
- Дощу не було, жита горіли, худла худоба. (В. Підмогильний)
- Майже заразом з ячменями просилися на збирання і пшениці, горіли гречки. (Іван Ле)
- Уже третій тиждень віяв суховій, і молода ярина почала горіти під ним. (П. Панч)
Псуватися, нагріваючись від злежування при доступі кисню; пріти, гнити.
Приклади
- Сіно горить у стіжку.
на кому, розм.
Швидко зношуватися, рватися (про одяг, взуття).
Приклади
- – Позалатувала [ватянку] трохи .. Але чи надовго .. – Ну, просто горить усе на ньому! (А. Головко)
- Взуття на хлопцях так і горить. (П. Автомонов)
перен., розм.
Зазнавати невдачі в якій-небудь справі, опинятися в скрутному становищі.
Приклади
- З другого ж спектаклю театр .. почав горіти. (Ю. Смолич)
- – Я ще трохи посиджу в читалці. Горю на молекулярній фізиці, як атом у реакторі. (В. Собко)
Бути під загрозою зриву через запізнення, наближення терміну виконання.
Приклади
- [Валя:] Нам просто не щастить!.. У такі дні залишаємось без управляючого і без інженера... План горить.... (Ю. Мокрієв)
- Візьміть за правило: вихідні – з сім'єю! Ніяких наднормових проектів, що “горять”. (з газ.)
фам.
Бути виявленим, викритим у чому-небудь.
Приклади
- Вони [злодії], звичайно, впіймалися знову .. – Ти партач. Удруге через тебе горю. (І. Микитенко)
ГО́РЕ я, с.
Душевні переживання, смуток; протилежне радість.
Приклади
- От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Я сьогодні в тузі, в горі, Мов у тяжкім сні, – Отруїли ясні зорі Серденько мені. (Леся Українка)
- Минуть іще тисячі років, а воно [море] залишиться таким самим синім і незворушним, бо що для нього всі події, людські радості й горе, сум і надії, грозова злива чи гаряче сонце?... (В. Владко)
Обставини, події, що викликають страждання; біда, лихо, нещастя; протилежне щастя.
Приклади
- Цвіте терен, цвіте терен, А цвіт опадає. Хто з любов'ю не знається, Той горя не знає. (з народної пісні)
- – Коли б часом не сталося тобі якого горя. (І. Нечуй-Левицький)
- Юнак розкривсь як квітка і почав розповідати – про своє велике горе, про гірку несправедливість. (П. Тичина)
- І чорна, мов те горе, була її коса. (Леся Українка)
у знач. пред.
Погано, біда з кимось, чимось.
Приклади
- А сестри! Сестри! Горе вам, Мої голубки молодії. (Т. Шевченко)
- Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні! (М. Рильський)
з ким – чим.
Про неприємність, клопоти, спричинені кимось, чимось.
Приклади
- – Горе нам з тими заробітками, – сказала зітхнувши Паляничиха і пішла в хату спати. (І. Нечуй-Левицький)
- – Чисте горе мені з баришнею .. Отак, як бачите, день у день, одно чисть, одно витріпуй! (Леся Українка)
у знач. виг.
Уживається при вираженні душевних страждань, викликаних бідою, лихом і т. ін.
Приклади
- [Міріам (падає навколішки):] О, горе! Впала вже на мене кара, і вже її ніхто не здійме з мене! (Леся Українка)
- Похита [мати] тихо головою: Ой горе, горе! І знов упаде на заломлені руки. (А. Головко)
ГО́РІ присл., діал.
Угору.
Приклади
- І потяглись горі селом Санки порожнії. (І. Франко)
- Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту – чах...чах...чах. (Ірина Вільде)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.