ГОРА — ТЛУМАЧЕННЯ

ГОРА́ и́, ж.

Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень. Приклади
  • Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. (з народної пісні)
  • Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. (Т. Шевченко)
  • Хвилею зеленою здіймається Навесні Батиєва гора. (М. Рильський)
тільки мн. Гориста місцевість, край. Приклади
  • Не знаю, як в Англії, але куди-небудь за границю в гори я таки, може, зберусь. (Леся Українка)
  • – У нас в горах .. весело. (М. Коцюбинський)
  • Понад обрієм, коло кордону, Наче гори, окреслився бір. (І. Вирган)
чого. Велика кількість чого-небудь складеного в купу; багато чогось. Приклади
  • В саду в бригаді – тут же між яблунями – гори яблук. (А. Головко)
  • Наклавши на плече гору прання, пішла [Орися] розвішувати його на тину. (Григорій Тютюнник)
  • Під стіною зачиненої, нежилої будівлі здоровенна гора шматків деревини різної породи та якості. (Ю. Логвин)
у знач. присл. горо́ю, гора́ми. Високою купою; багато. Приклади
  • От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою. (П. Грабовський)
  • Не вспіють всунути снопа, як уже летить полова й солома, піднімається горою під соломотрясом. (В. Винниченко)
  • Мама несе таріль з наїдками до столу, де вже й так горою всього. (О. Гончар)
діал. Горище. Приклади
  • Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. (Сл. Гр.)

горою

По горі.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ГОР

У релігії Стародавнього Єгипту - бог сонця.
Словник іншомовних слів

ГО́РЕ я, с.

Душевні переживання, смуток; протилежне радість. Приклади
  • От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Я сьогодні в тузі, в горі, Мов у тяжкім сні, – Отруїли ясні зорі Серденько мені. (Леся Українка)
  • Минуть іще тисячі років, а воно [море] залишиться таким самим синім і незворушним, бо що для нього всі події, людські радості й горе, сум і надії, грозова злива чи гаряче сонце?... (В. Владко)
Обставини, події, що викликають страждання; біда, лихо, нещастя; протилежне щастя. Приклади
  • Цвіте терен, цвіте терен, А цвіт опадає. Хто з любов'ю не знається, Той горя не знає. (з народної пісні)
  • – Коли б часом не сталося тобі якого горя. (І. Нечуй-Левицький)
  • Юнак розкривсь як квітка і почав розповідати – про своє велике горе, про гірку несправедливість. (П. Тичина)
  • І чорна, мов те горе, була її коса. (Леся Українка)
у знач. пред. Погано, біда з кимось, чимось. Приклади
  • А сестри! Сестри! Горе вам, Мої голубки молодії. (Т. Шевченко)
  • Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні! (М. Рильський)
з ким – чим. Про неприємність, клопоти, спричинені кимось, чимось. Приклади
  • – Горе нам з тими заробітками, – сказала зітхнувши Паляничиха і пішла в хату спати. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Чисте горе мені з баришнею .. Отак, як бачите, день у день, одно чисть, одно витріпуй! (Леся Українка)
у знач. виг. Уживається при вираженні душевних страждань, викликаних бідою, лихом і т. ін. Приклади
  • [Міріам (падає навколішки):] О, горе! Впала вже на мене кара, і вже її ніхто не здійме з мене! (Леся Українка)
  • Похита [мати] тихо головою: Ой горе, горе! І знов упаде на заломлені руки. (А. Головко)

ГО́РІ присл., діал.

Угору. Приклади
  • І потяглись горі селом Санки порожнії. (І. Франко)
  • Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту – чах...чах...чах. (Ірина Вільде)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.