ГОНЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ГО́НЧИЙ а, е.
мисл.
Який швидко бігає, привчений гнати звіра (про породу собак).
Приклади
- Нурла виступав з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину. (М. Коцюбинський)
- Собака в мене був, ох і собака, гончий собака! (Остап Вишня)
- Полювали вони з собаками гончими на зайців та лисиць на Засуллі. (Ю. Мушкетик)
у знач. ім. го́нчий, чого, ч.; го́нча, чої, ж.
Собака цієї породи.
Приклади
- Троянці в роги затрубивши, Пустили гончих в чагарі. (І. Котляревський)
- – Нехай коней сідлають та щоб гончих і хортів на швори позбирали! (О. Стороженко)
- При колективному полюванні з гончими в жодному разі не можна стріляти звіра, коли він знаходиться на одній лінії із сусіднім мисливцем. (з навч. літ.)
заст.
Пов'язаний із діями слідчих органів, спрямованими на виявлення і арешт підозрюваного.
Приклади
- За обома джентльменами розіслано гончі листи. (І. Франко)
- Я рвонулась перед себе, але мене скоро завернули гончі поліцаї. (Ірина Вільде)
гонча
Те саме, що гончак.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.