ГНІТ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГНІТ ч.

род. а. Важкий предмет, який кладеться на що-небудь для постійного тиснення. Приклади

Бочки й діжки через кожні 5–6 днів обмивають зовні кип'яченою водою, а в діжках, крім того, змивають кружки і гніт. (з наук. літ.)
Щоб огірки не спливали й весь час були в розсолі, на вкладене дно поміщають невеликий гніт – кусок граніту або мармурової плити. (з наук.-попул. літ.)
Сум найшов на неї несподівано й неначе важким гнітом нагнітив її душу. (І. Нечуй-Левицький)
Часом він [Єгипет] ворушивсь .. Глухо порикував, наче підземний вогонь, Тяжко придавлений гнітом гори кам'яної. (Леся Українка)

род. у, перен. Те, що морально пригнічує, мучить; тягар. Приклади

Коли ж погадав [Чіпка], як вони поберуться, житимуть у парі, – од серця одійде важкий гніт. (Панас Мирний)
Черствіє серце, гасне ум, Безсилі груди рвуться з болю; Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю. (П. Грабовський)
Пам'ять працювала кволо, на душі лежав нестерпний гніт. (Л. Дмитерко)

род. у, перен. Насильницький вплив на кого-небудь; утиск, пригноблення. Приклади

Його [І. Франка] інтересують соціальні й економічні сторони того [сільського] життя, гніт, страждання і всяка кривда. (М. Коцюбинський)
На однакові квадрати поділили білий світ. Рівне право всім страждати і один терпіти гніт. (В. Стус)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.