ГИРЯВИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГИ́РЯВИЙ а, е, діал.

зневажл. Зі стриженою, бритою головою. Приклади
  • Не вспіє гирява дівка й коси собі заплести (як ми вернемось додому). (Номис)
  • Гирявий, як огірок, він хвацько закручував вуса, що покривали товсту червону пику і задиралися вгору напомадженими вістрями. (І. Пільгук)
  • За столом над грубезною книгою схилився чоловік, гирявий, жовтолиций. (Г. Усач)
Стрижений, бритий (перев. про голову). Приклади
  • І небавом чубата голова козака зробилась гирява і строката – клапті рожевої пліші та кущі густої щетини і засмаглої до бронзи шкіри. (Ю. Логвин)
Убогий, нужденний. Приклади
  • Таке вже гиряве моє щастя. (Сл. Гр.)
  • Ти кажеш, недоречні Слова оці пишу .. Та, бач, буває ж в мові Завжди воно отак, То злота шмат чудовий, То гирявий п'ятак. (П. Усенко)
у знач. ім. ги́рявий, вого, ч. Той, у кого стрижена, брита голова. Приклади
  • У його стільки землі, як у гирявого чуприни. (Сл. Гр.)
рідко. Важкий, масивний. Приклади
  • Скаженіючи від безсилої люті, сердито вилаявся [Когут], здійнявши погрозливо гиряві кулаки. (І. Цюпа)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.