ГЕТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ГЕ́ТИ ів, мн. (одн. гет, а, ч.).
Стародавні племена, що в V ст. до н. е. жили між Балканами і пониззям Дунаю, а згодом просунулися до узбережжя Чорного моря і лівого берега Дністра.
Приклади
- Берег сарматський, суміжний із племенем гетів стрілецьким, Зрештою нас привітав після набридлих блукань. (М. Зеров)
- – Гети!. – прохрипів Багабухша. – Що – гети? – Стоять за річкою! (І. Білик)
гета
Японські дерев'яні сандалі.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.