ГАРУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ГАРУВА́ТИ , ГЕРУВА́ТИ, ГИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст.

Важко, без відпочинку працювати. Приклади
  • [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів. (І. Франко)
  • Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися. (С. Ковалів)
  • Вивчимо його [Василька] і дамо легший хліб, може, не буде так гарувати, як ми. (В. Стефаник)
що і без прям. дод. Правити (ціну, винагороду). Приклади
  • Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте. (Сл. Гр.)
  • Що це він герує? Дорого герує за вола. (Сл. Гр.)
Прямувати. Приклади
  • Пливуть собі та співають, Море вітер чує; Попереду Гамалія Байдаком гирує. (Т. Шевченко)
що. Стягувати, здирати. Приклади
  • Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує. (Є. Гребінка)

ГАРУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок., що, заст.

Робити пази; пазувати. Приклади
  • Ще у свого діда навчився гарувати крокви. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.