ГАЙДУК — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГАЙДУ́К а́, ч.

У XV–XIX ст. у південних слов'ян – повстанець-партизан, який боровся проти турецького панування. Приклади

Він [хевсур] показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання.., подібне в чомусь І до гуцульської святої ноші, .. А може, і до сербського одіння, В якім ото ходили гайдуки, Брати опришків наших.... (М. Рильський)
Вночі до османського табору прокрався сербський гайдук Дам'ян, який хотів убити султана в його шатрі. (П. Загребельний)
Перекладаючи і публікуючи народні пісні болгарських гайдуків, Іван Франко познайомив українську громадськість із боротьбою болгарського народу за своє визволення. (з наук. літ.)

Солдат придворної охорони. Приклади

Ой, крикнув цар на свої гайдуки: Візьміть Байду добре в руки. (з думи)
Два княжі гайдуки, озброєні з голови до п'ят, вели його [Богуна] на залізнім поводі. (Я. Качура)
Ще була в нього охорона: гайдуки в кірасах при палашах, та при списах і алебардах, та з мушкетами. (Ю. Логвин)

Виїзний лакей, слуга у поміщицькому домі. Приклади

Бачу: пишні похорони, Духовенство, цугом коні, Свічі, півчі у киреях, Гайдуки стирчать в лівреях. (Я. Щоголів)
Карету підкидало на горбках. Фурман підганяв бистрих коней батогом. Гайдук куняв на козлах. (Н. Рибак)

Український народний танець. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.