ВІЧНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́ЧНИЙ а, е.

Який не має початку й кінця; безконечний у часі. Приклади
  • Так усе колись минеться, Все, що вдіє людський дух, Неодмінним зістається Лиш невпинний, вічний рух. (В. Самійленко)
  • В отій нестримності лету, напрузі м'язів, клекоті крові й таїлася вічна суть буття. (Ю. Мушкетик)
  • Матеріальний світ вічний у часі й безмежний у просторі. (з наук. літ.)
Незалежний від часу; незмінний. Приклади
  • Історія суспільства не знає вічних і незмінних законів. (з наук. літ.)
у знач. ім. ві́чне, ного, с. Те, що є завжди; те, над чим не владний час; постійне. Приклади
  • Немовби йдучи від потрясінь, людина втратила зв'язок часів, перестала думати про вічне, випустила зі своїх рук стрижень єдності людської цивілізації. (з наук. літ.)
  • Переживши втрачене, людство знову і знову переосмислює пережите і задумується про вічне. (з наук. літ.)
  • Учитель, якщо вчителювання є його покликанням, зрощує навколо себе атмосферу доброго, вічного, справедливого. (з наук. літ.)
Який не зникає, не перестає існувати. Приклади
  • Я вірю, мила, вірю знов, Що більш ніж вічна ся любов! (Леся Українка)
  • Все, що твориться в ім'я народу, Вічне і безсмертне, як народ! (П. Дорошко)
Не обмежений якимсь строком. Приклади
  • Здоров'я теж нема. Та проща, ті ночівлі проти неба... оті нестатки вічні... та тюрма. (Л. Костенко)
перен. Який має багато років; який існує тривалий час; стародавній (у 1, 4 знач.). Приклади
  • Дім був старий і вічний, сходи рипіли під ногами, з розбитого вікна між поверхами повіяло холодом. (Ю. Андрухович)
розм. Який постійно відбувається, існує, часто повторюється; безперестанний. Приклади
  • Палагна йому помагала. З неї була добра ґаздиня, і свої вічні турботи він ділив з нею. (М. Коцюбинський)
  • В рові буйнощі лопухів, жаби розкошують у вічних дощових калюжах. (П. Загребельний)
Який дуже довго займається чим-небудь або перебуває у певному стані. Приклади
  • Гамір переднічний Всюди затиха: Спить трудівник вічний, Важко в сні зітха. (П. Грабовський)
  • Вічний студент.
Який завжди притаманний комусь, чомусь; неодмінний, обов'язковий. Приклади
  • Майстерність художника, – в основу якої ми беремо ідейність і народність, – це наша вічна тема. (К. Гордієнко)
  • Праця є вічною і природною умовою людського життя, нею створено все “надприродне” оточення людини. (з наук. літ.)
  • Проблема самоменеджменту (самоорганізації) – одна з вічних проблем, яку намагається вирішити кожне нове покоління. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.