ВІХОТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́ХОТЬ хтя, ч.

Жмут соломи, сіна і т. ін. Приклади
  • Старий викресав вогню, запалив губку, від губки віхоть сухої соломи. (О. Маковей)
  • Уляна перемила теплою водою ложки, поклала проти сонця сушитися, вишкребла тріскою казанок, витерла віхтем із кропиви. (Григорій Тютюнник)
  • Під пахвою тіточка тримала віхоть торішньої трави, налигач і хворостину. (М. Вінграновський)
  • Колиска дозволяє Жданові почистити коні залізним .. шкреблом. Той чеше вороні, гніді, сірі боки, а потім ще протре коня солом'яним віхтем, аж шерсть на коневі заблищить. (Ю. Мушкетик)
  • Величезні віхті вогню з осатанілим реготом вибухали й розходились у повітрі. (М. Івченко)
  • Улянка встигла розгледіти кострубаті віхті брів, приплюснутий до шибки, схожий на картоплину ніс, заросле обличчя, шапку-ушанку.... (О. Донченко)
  • Блідо-червоні від сонця віхті палаючої нафти випліскувались, розливались по шпалах, по зарослому травою насипу. (К. Гриб)
  • Під хрящуватим носом звисали довгі вуса, як віхті. (П. Панч)
  • Волосся Василя.. стирчить на всі боки, як віхоть пшеничної соломи. (У. Самчук)
  • Так і лісок підпалити можна, а він у нас сосновий, спалахне, як віхоть. (Ю. Винничук)
Жмут клоччя, шматок старої тканини і т. ін. для миття, чищення чого-небудь. Приклади
  • Давно вже він [самовар] не бачив ні віхтя, ні цегли, ні попелу: зелені патьоки застилали йому замурзані боки. (Панас Мирний)
  • Федя старанно віхтем витирає свій кран. (Яків Баш)
Жмут клоччя, шматок старої тканини і т. ін. для мазання (глиною, крейдою і т. ін.). Приклади
  • – Як мажеш, то не крути дуже віхтем, а так, моє серденько, дрібненько та дрібненько. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Орудує нами, як віхтем. (Марко Вовчок)
Слід на долівці або стіні, що залишається внаслідок нерівного мазання. Приклади
  • Доладно вимазать треба, щоб не знати віхтів, щоб свекруха вранці не лаяла. (К. Гордієнко)
перен., зневажл. Про м'яку, безвільну людину. Приклади
  • [Микола:] Отже я зараз покажу тобі, що я не віхоть. Марш мені з хати! (І. Франко)
  • “Солом'яний віхоть”, – дратуючись, говорив інколи про нього батько, що бажав би бачити іншу вдачу в останньому в роді Анклітценів.... (Н. Королева)
  • Що це з тобою, чоловіче? Якоїсь розрив-трави обпився чи з'їв закоханого і звареного голуба? Ти – віхоть чи порядний чоловік і сім'янин? (С. Процюк)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.