ВІСТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІСТА
Етимологія: італ. — погляд

Сформована паралельними зеленими площинами з високих дерев, вузька паркова перспектива, спрямована на архітектурну споруду, скульптуру, фонтан, водоймище, галявину або оригінальне дерево.
Архітектура і монументальне мистецтво

ВІСТЬ і, ж.

Звістка, повідомлення. Приклади
  • Як мати вість таку почула, То тілько [тільки] вічно не заснула. (І. Котляревський)
  • Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни. (А. Головко)
  • Вісті з фронтів були тяжкі, і Самійло Вихор помітно втрачав рівновагу. (В. Кучер)
  • А король, як на те, після першого враження, яке на нім [нього] несподівана вість зробила, .. ніби відірвався від землі і думками полетів кудись далеко. (Б. Лепкий)
  • Лиш він не поверне. Даремно шукать, І кликать, і ждати на вісті. (Б. Олійник)
перев. мн. Чутки. Приклади
  • З Половецького поля доходили глухі, але страшні вісті. (В. Малик)
  • – Ходять такі вісті, що буцімто вже й почались [торги]. Царський посол у Царгороді з Високою Портою переговорював. (Б. Лепкий)
  • Знання рвалися з цих людей, як загадкові глибинні сили, що викликають землетруси. Вісті розліталися, мов налякане птаство. (П. Загребельний)
тільки мн. Складова частина назв деяких періодичних видань. Приклади
  • Про це вже писав фейлетон у “Вістях” Остап Вишня, та все ж не з'ясовано, чому це корови і шаровари можуть бути українськими, а людям судилось бути тільки “хохлами”? (Б. Антоненко-Давидович)
  • Вийшов у світ сотий випуск тижневика “Парламентські вісті. Хроніка законотворчості”. (з газ.)

ВІСТИ́ТИ віщу́, вісти́ш, недок., що, рідко.

Те саме, що віщува́ти. Приклади
  • Чи не вістить вона [комета] тиранії скону? Щось се значить! (І. Франко)
  • [Валерій:] Це що таке? Гудок? О, як реве. Неначе він вістить якусь біду!... (Є. Кротевич)
Те саме, що вістува́ти1. Приклади
  • Лиш острий крик його [беркута] вістить, що він голодний! Так в час тиші не раз прорветься плач народний. (І. Франко)
  • Стояв він непорушно, хоч і під напнутими вітрилами .. Золоті літери на борту вістили, що бриг називається “Троя”. (Ю. Винничук)

ВІСТ а́, ч.

Гра в 52 карти. Приклади
  • Дорко .. пішов тепер зі старшими грати віста. (О. Маковей)
  • Завзятих кличе картярів Бостон .. І віст, ще й досі серцю милий. (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
  • Після весілля одного вечора зібралися до нього знайомі пограти в віст. (з мемуарної літ.)
Певна комбінація карт у грі в преферанс, бостон, яка дозволяє грати проти суперника, що взяв прикуп. Приклади
  • – Віст! – сказав Книш. – Пас! – обізвався Рубець. (Панас Мирний)
  • – Віст! – вигукнув, повернувшись від телефона, заклопотаний ісправник і підніс руку з жировим королем. (Б. Антоненко-Давидович)
у знач. пред., розм. Згоден вступити в гру. Приклади
  • І з ранку до вечора “записували пульку” (так це в них називалося). Тільки й чути: “Сім перших!”, “Вісім третіх!”, “Я віст!”, “Я пас!”. (В. Нестайко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.