ВІЙТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІЙТ а, ч.

Керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовічній Німеччині, Литовському князівстві, Польщі та в Україні в XV–XVIII ст. Приклади
  • Навіть урядники з міст, радці та війти обстригали собі бороди, запускали вуси по-козацьки і приставали до козаків. (І. Нечуй-Левицький)
  • Війт і лавники вибиралися на все життя й складали судову колегію. Дуже часто війтів призначав сам Великий князь, і такий війт зосереджував у своїх руках суд і управу. (з наук. літ.)
заст. Сільський староста. Приклади
  • Добралась до села. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту. (Ганна Барвінок)
У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі – голова волосної управи. Приклади
  • Кандидатуру Юзефа Кропивницького .. воєвода Львівський протегував на посаду війта. (С. Чорнобривець)
  • Продав хату, взяв собі від війта синю книжку службову та й має йти десь найматися, служби собі шукати. (В. Стефаник)
розм. Сільський голова. Приклади
  • Українці відносно скоро долучилися до громадсько-політичного життя Канади, беручи активну участь у місцевих самоуправах – шкільних і міських радах, на посадах війтів, посадників міст та послів до провінційних парламентів. (із журн.)
  • Під Івано-Франківськом війт незаконно розпродав землі селян. (з газ.)

ВІ́ЙТІВ това, тове, іст.

Прикм. до війт. Приклади
  • Радні поспускали голови, бо виділи, що правда по війтовім боці. (Л. Мартович)
  • Антін тепер показує на війтову хату. (В. Стефаник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.