ВІЗЬМІТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ
УЗЯ́ТИ
кого, що.
Ухопити рукою (руками) або яким-небудь знаряддям.
Приклади
- Мельникова дочка .. узяла шитво своє й сіла оддалік. (Марко Вовчок)
- Взяла я те відро та й кинула в кропиву: нехай, думаю, Палажка трохи пожалить литки. (І. Нечуй-Левицький)
- Батько узяв хлопчика за руку і став виводити з хати. (Панас Мирний)
- Відпустило від серця трохи. Сміліше вертав [Марусяк] до коня. Знов узяв його за повід, пішов далі. (Г. Хоткевич)
- Як тільки Оксен узяв ложку, всі інші також озброїлися ними і поближче підсунулися до страви. (Григорій Тютюнник)
- Сів [Ант] біля вогнища, взяв ніж, заходився .. стругати. (С. Скляренко)
кого, що.
Здобути, дістати.
Приклади
- Батько з сином, думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана. (І. Нечуй-Левицький)
- Треба землі, і то конче треба. А де ж її узяти? (М. Коцюбинський)
- – Де ж таких копачів узяти, звідки їх скликати, аби вони мені доленьку мою відкопали? (Г. Хоткевич)
- – Не знаю, чи синього сукна узяти, чи хоч і сірого, та тільки доброго. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Був же вчора [Тихін] в кооперативі, а гасу забув узяти. (А. Головко)
- Немало панських корів пішло людям з його [Свирида] рук, а от собі посовістився узяти. (М. Стельмах)
що.
Захопити, зайняти якусь територію, стратегічний об'єкт, населений пункт і т. ін.; завоювати.
Приклади
- Командування розраховувало взяти село комбінованим ударом. (Григорій Тютюнник)
- – Тут на нас напали з усіх боків, є забиті, є й поранені, та не так легко було нас узяти. (Ю. Яновський)
що.
Позичити в когось.
Приклади
- [Храпко:] А двісті рублів узяв [Тихоненко], як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле. (Панас Мирний)
що.
Стягнути з кого-небудь (податки, гроші за товар тощо).
Приклади
- Прикидається [Денис], мов бідний, щоб більшу ціну узяти. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- І щоб за шкурку мав [лимар] п'ять золотих узять, То за габелька [габелка] він не хоче й десять брать! (П. Гулак-Артемовський)
- Однесли ми останні відра та коновки з виноградом, викидали в бочки, взяли плату та й вертаємось додому. (І. Нечуй-Левицький)
- – Ти ж йому платиш сяку-таку копійчину? – Де там, хоч би шеляг узяв! І Леся Якубенка вчить теж задурно. (М. Стельмах)
- Ляхи були, усе взяли, Кров повипивали!.. (Т. Шевченко)
кого, що.
Йдучи, їдучи куди-небудь, захопити когось або щось із собою, для себе.
Приклади
- Всі .. утікали в поле або в ліс. Лишилась тільки сліпа Естерка, яку забули взяти з собою. (М. Коцюбинський)
- – Поснідав, пішов таки ув обход. Ще й собак із собою узяв. (Г. Хоткевич)
- В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну. (О. Довженко)
- Взяв мене батько од череди й почав вчити кравцювать. (І. Нечуй-Левицький)
кого.
Прийняти, найняти, поставити на роботу.
Приклади
- Взяли мене на вслугу до молодої панії. (Марко Вовчок)
- Що гувернантку треба взяти іншу, на тому згоджувалися всі. (Леся Українка)
- Взяти наймичку – тяжко: раз те, що нічим платити, а друге – що наймичка не догляне господарства як слід. (М. Коцюбинський)
кого.
Схопити, силою затримати кого-небудь; заарештувати.
Приклади
- Взяли Петруся молодого Та в город в путах одвезли. (Т. Шевченко)
- Вирядили [багачі] шукачів та слідців і обіцяли велику їм плату й нагороду: “аби ви нам того отамана узяли”. (Марко Вовчок)
- Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну. (Панас Мирний)
- – І знаєш кого взяли тої ночі в Здориковій хаті? Григорія Нестеренка. (Іван Ле)
кого, заст.
Женитися.
Приклади
- Сказано, шарпак, То й одружився собі так: Узяв хорошу та убогу, – Звичайне, наймичку. (Т. Шевченко)
- – В тебе діти, а жінки не маєш. Візьмеш мене й побачиш, як добре тобі буде. (В. Королевич)
що.
Подолати якусь ділянку шляху, перешкоду і т. ін., справитися з тим, що вимагає певних фізичних зусиль.
Приклади
- Буг виявився не таким уже й глибоким, люди й коні легко взяли плавом середину. (П. Загребельний)
- [Таня:] Бігу я не боюсь, а от зі списом у мене неважно. Але я доб'юсь. Ви знаєте, скільки я сьогодні взяла? – 28,4. (І. Кочерга)
- [Галушка:] Він [Часник] кар'єрист, усе за рекордами гониться і, правда, набрав їх багато, і по тваринництву, і по технічних культурах, але по зернових ніяк не міг узяти. (О. Корнійчук)
розм.
Змінити напрям руху, відхилитися від попереднього напряму; повернути.
Приклади
- – Ну, верни На праву руч, – мій сват гукав. Узяв я вправо. (Панас Мирний)
- Соломії здавалось, що вона дуже одхилилась уліворуч. Вона взяла трохи у праву руку. (М. Коцюбинський)
- Фрунзе, взявши праворуч, незабаром вибрів з товаришами на ще не залитий піщаний островок. (О. Гончар)
чим.
Мати перевагу в чомусь.
Приклади
- – А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьмановати [гетьманувати]. (П. Куліш)
кого, перен.
Охопити кого-небудь, опанувати кимсь (про певні почуття, душевні хитання, слабості і т. ін.).
Приклади
- Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках – теляти нема. Гната взяла тривога. (М. Коцюбинський)
- Холодний жах пройняв мені всю душу, Непевність узяла: – чи се ж ті чисті, Мов квітка чистії уста Марії. (Леся Українка)
- Огидне безволля взяло молоду жінку, втрачала певність, віру в свої сили. (К. Гордієнко)
Уживається при дієсловах у значенні початку виконання дії.
Приклади
- От узяла та й полетіла [Ґава], Щоб недалечко, у ярку, На самоті поснідать до смаку. (Л. Глібов)
- До молодої вдови взяв залицятися один акцизний чиновник. (А. Кримський)
- Тут би тілько жити та Бога хвалити, а вона візьми та й умри! – гомоніли люди. (Панас Мирний)
- Сама ж [Христина] не раз говорила, що він не буде її сватати. А він узяв – та й посватав. (М. Стельмах)
що, діал.
Одягти, взути.
Приклади
- Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх. (І. Котляревський)
- Для такого празника звичайніш узяти на голову очіпок. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Узяв [хлопець] на себе чоботи та й вийшов – іде та все оглядається .. раз у раз, наче його хто пита щохвилинки: “Чий ти парубок, чий парубок у чоботях, чий-бо ти?”. (Марко Вовчок)
кого, що, рідко.
Прийняти за кого-, що-небудь.
Приклади
- На .. подвір'ї .. люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок. (Г. Епік)
- – Я узяв вас, бачте, За хлопчину. (І. Вирган)
кого, що.
Впіймати, виловити (рибу).
Приклади
- Суди та пересуди почались, як завжди, з спогадів про те, як Іван взяв сома на вісім пудів. (Ю. Смолич)
кого, розм., рідко.
Те саме, що запроси́ти1.
Приклади
- Швидким кроком підійшов він до одної гарненької моторної панночки і взяв її в танець. (Леся Українка)
в інфін. і наказ. сп., кого, що.
Уживається при виділенні, називанні в розповіді кого-, чого-небудь як прикладу, як такого, хто (що) вартий (варте) розгляду, уваги.
Приклади
- [Кирило:] Та на що краще: узяти наше містечко. Хіба воно таке було за моїх молодих літ? Село, та й годі. (Панас Мирний)
- А привикнути може чоловік навіть до пенька. Хоча б узяти Матвія Боцюна: наче п'ять пальців знає усі навколишні ліси, всі закапелки й закутки. А відпочиває тільки на одному дубовому пенькові. (М. Стельмах)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.