ВІДЦУРАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВІДЦУРА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, док., кого, чого, від кого – чого і без дод.
Припинити дружні стосунки з ким-небудь; погорджуючи кимсь, відвернутися.
Приклади
- Занедужала сирітка – Відцуралися усі. (П. Грабовський)
- Ті, що зостались, я їх одцуралась, Або вони мене, пропала наша згода. (Леся Українка)
- Вона дивується, чому він відцурався від них і ніколи не завітає в гості. (О. Гуреїв)
Перестати любити когось; відкинути чиєсь кохання.
Приклади
- – Коли ж він від мене відцурається, піду світ за очима, сама собі смерть заподію.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Гей, коняку турки вбили, Ляхи шаблю пощербили, І рушниця поламалась, І дівчина відцуралась. (Я. Щоголів)
- – Хіба ти... зовсім відцуралася мене? – Вона мовчала. (О. Донченко)
Перестати визнавати когось близького (батька, сина і т. ін.) своїм; відректися.
Приклади
- Одцурається брат брата І дитини мати. (Т. Шевченко)
- Сім'я її не то відцуралася, а так якось мовчки забула. (І. Франко)
Відмовитися від чого-небудь; покинути, залишити що-небудь.
Приклади
- – Ге! ге! от тут-то загулялись, Що і од світу одцурались. (І. Котляревський)
- – Хто волі ще не одцуравсь, Нехай іде до бою! (Леся Українка)
- Не відцурається він своєї жінки, не пішле [пошле] її в монастир, до того він заслабий. (Б. Лепкий)
- – Так ти вже й руського імені відцурався. (А. Хижняк)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.