ВІДРІКАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДРІКА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ВІДРЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док., від кого – чого і кого, чого.

Відмовлятися від кого-, чого-небудь; свідомо позбавляти себе чогось; зрікатися (у 1 знач.). Приклади

[Наталка:] І коли на те йде, так знайте, що я вічно одрікаюсь од Петра і за возним ніколи не буду. (І. Котляревський)
Тобою я навчу їх [борців] відрікатися Життя і світа [світу] для високих дум. (І. Франко)
І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
Розкажу Вам, як Хапко солоду відрікся.... (Марко Вовчок)
– Дурна я, дурна, відреклась від свого щастя. (І. Цюпа)

Відмовлятися від своїх задумів, намірів, планів і т. ін. Приклади

Він не раз думав, що найрозумніше було б відректися своїх намірів щодо Ядзі. (Н. Кобринська)

Відмовлятися від своїх прав на щось. Приклади

Старий .. потому таки відрікся попівства. (Н. Кобринська)
29 липня перемогу здобув французький народ. Карл Х відрікся від престолу і втік до Англії. (з навч. літ.)

Поривати родинні чи інші зв'язки з ким-небудь, оголосивши близького чужим. Приклади

Відмовлятися від своїх поглядів, вчинків, світогляду, віри і т. ін. Приклади

Люди, що відрікаються від своєї Батьківщини, відрікаються тим самим і від свого сумління. (Я. Галан)
Так ніхто з селян і не побачив, як князь Четвертинський одрікся од батьківської віри і як його повінчали з ляхівкою. (О. Стороженко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.