ВІДРІЗНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДРІЗНЯ́ТИ заст. ВІДРІЖНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДРІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що.

Виділяти, розпізнавати кого-, що-небудь серед інших за якимись ознаками. Приклади

Тільки червоногарячий гарний одеський пояс одрізняв його од простих рибалок. (І. Нечуй-Левицький)
Тепер Батура ясно відрізняв обличчя одне від одного. (Іван Ле)
З дитячих літ нас не дуже привчають цінувати нове, відрізняти старе від нового. (Ю. Щербак)
Діди сиділи на ній [деревині], схиливши голови, і ледве можна було одрізнити їх од тої темної, зчорнілої маси. (М. Коцюбинський)
Тим часом хмара насунулась, і так стемніло, що води від землі не відрізниш. (О. Донченко)

тільки недок. Робити кого-, що-небудь несхожим на інших. Приклади

Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фарбою, ґанок коло дверей – все те дуже одрізняло Леміщину хату од других. (І. Нечуй-Левицький)
Письменник завжди і в усьому повинен шукати саме те, що відрізняє, індивідуалізує людей. (О. Донченко)
О. О. Шахматов зазначає, що південноруські говори вже в XI ст. мали риси, що відрізняли їх від інших говорів. (з наук. літ.)

заст. Відокремлювати, відділяти кого-, що-небудь. Приклади

Василь прикро подивився, важко і глибоко зітхнув, повернувся і сердитий, лаючись, почав одрізняти своїх овечат. (Панас Мирний)

перев. док. Виділити частину майна й землі кому-небудь із членів родини для самостійного господарювання. Приклади

– Кажи, дочко, свекрові, щоб вас одрізнив, а то ви колись з свекрухою спалите хату, – сказала Довбишка. (І. Нечуй-Левицький)
Батько ще повесні одрізнив і Микиту і Сашка. По двадцять десятин виділив кожному. (А. Головко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.