ВІДПУСКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДПУСКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док.

кого, що. Дозволяти кому-небудь піти, залишити когось або щось. Приклади
  • Жінок своїх, що не держали В руках, а волю їм дали, По весіллях їх одпускали .. Такі сиділи всі в шапках, І з превеликими рогами. (І. Котляревський)
  • І кроку від себе не відпускає, все просить співати. (Марко Вовчок)
  • Кай Летіцій не любить рано відпускать гостей. (Леся Українка)
  • Ранком вивели їх [некрутів] з казарми на двір .. Попорядкувавши, одпустили їх передихнути, бо завтра вже на учення. (Панас Мирний)
  • Орлик відпустив козака, заборонивши йому розказувати правду. (Б. Лепкий)
  • Як шукала вона останні десять днів, відколи відпустили бійців із полку, Семена в місті. (Л. Смілянський)
  • Мартин Пушкар додому відпустив свій полк Полтавський. (Л. Костенко)
кого. Давати кому-небудь волю, звільняти з-під варти. Приклади
  • Левка одпустили, щоб куди хотів ішов собі. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Старого Мотузку відпустили зразу ж. А решту всіх вивели на вулицю .. Їх одразу ж оточили міліціонери. (А. Головко)
  • Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока [вирок] того. (Л. Костенко)
іст. Звільняти від кріпацтва. Приклади
  • Так пані вже каже: – Хочу три рублі, та, може, й за три ще не одпущу. (Марко Вовчок)
що. Переставати тримати, стискати що-небудь; випускати з рук. Приклади
  • Таня все не відпускає його руки. (О. Гончар)
  • Шайбу відпускають, і вона починає ковзати без початкової швидкості. (з навч. літ.)
  • Кліщі, що стиснули серце, відпустили, і я отямився. (Олесь Досвітній)
що. Робити що-небудь менш натягнутим, прикрученим; послаблювати. Приклади
  • При користуванні компасом запобіжник відпускають, і стрілка починає вільно обертатися. (з навч. літ.)
  • Дід припинив коня, устав, одпустив черезсідельник і, сівши, помалу поїхав нагору. (Панас Мирний)
  • Андрій, Михайло та Микола Васильович ладнались пливти через річку маленьким човником, щоб на тому березі одпустити трос. (М. Трублаїні)
перев. безос., кого, що і без прям. дод., перен., розм. Слабнути, зменшуватися (про біль, хворобу). Приклади
  • Сильно дуже хворіли Дилди. Одпускало їх тільки тоді, коли треба було до міста їхати, – чи там яєчка везти, чи масло. (Остап Вишня)
  • Ніби трохи мене відпустило... Чи не повернуть додому? (Марко Вовчок)
  • Вони чули, що коли схопить ногу чи руку судорога, то треба вколотися шпилькою, і судорога відпустить. (П. Автомонов)
Зм'якшуватися, тепліти (про погоду). Приклади
  • То примерзне, то знову відпустить. (С. Чорнобривець)
що. Видавати, продавати що-небудь. Приклади
  • Воду відпускати населенню тільки через дворові крани. (В. Кучер)
  • Cила всякого клопоту в мене: саджаю деревця, приймаю відвідувачів на ходу, відпускаю саджанці.... (О. Гончар)
  • – Кому треба на насіння, .. попросимо, щоб з гамазії [гамазеї] відпустили. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Виділяти певну суму грошей на які-небудь потреби; асигнувати, фінансувати. Приклади
  • Тяжко було працювати учителеві в глухі царські часи, коли Міністерство освіти дуже й дуже мало відпускало коштів на книжки та на карти. (П. Тичина)
  • Сто тисяч одпустило Міністерство освіти [на будівництво десятирічки]. (П. Панч)
Давати певний час для здійснення чого-небудь. Приклади
  • Двадцять два роки напруженої роботи японцям знадобилося на те, на що наші горе-пророки відпускають Україні максимум п'ять років. (з публіц. літ.)
що. Відрощувати бороду, волосся, вуса і т. ін. Приклади
  • Захар, хоч був молодий, одпускав собі вуса. (Грицько Григоренко)
  • Він змінився за цей час, ще більше посивів, відпустив бороду. (І. Цюпа)
  • – Відпустив я собі чуприну до бороди, а бороду мало не до колін. (М. Стельмах)
що і без прям. дод., рел. Прощати (гріхи). Приклади
  • Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • [Сестра Мархва:] Прости нам і одпусти прегрішення наші! (Панас Мирний)
  • Прости їм, Боже, встид і відпусти їм гріх. (В. Стус)
  • Пошепотів, як знахарка над раною, молитвою вуста поворушив. І властію, од Бога йому даною, спасибі, одпустив і розгрішив. (Л. Костенко)
що., мет. Обробляти сталь або вироби з неї термічним способом для зменшення їх крихкості. Приклади
  • Щоб надати інструменту, який виготовляють із швидкорізальної сталі, високої твердості та стійкості проти спрацювання, його гартують у маслі або селітрі і багатократно відпускають при високій температурі. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.