ВІДНОСИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДНОСИ́ТИ ошу́, о́сиш, док., що, розм.

Закінчити, перестати носити. Приклади
  • – Відносила вона [баба] вже своє, дитино!.. Вже більш не понесе! – з слізьми в очах каже жінка. (М. Коцюбинський)

ВІДНО́СИТИ о́шу, о́сиш, недок., ВІДНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. відні́с, несла́, ло́; док., кого, що.

Несучи кого-, що-небудь, доставляти кудись або кому-небудь. Приклади
  • Я щодня пишу і щодня сам одношу листи в поштову скриньку. (М. Коцюбинський)
  • Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу. (М. Старицький)
  • Щасливий я не тим, що маю квіти, А тим, що є кому їх віднести! (Л. Дмитерко)
Повертати, віддавати комусь що-небудь позичене, тимчасово взяте. Приклади
  • Нам з Мартою шкода було односити таку гарну книжку так скоро. (Панас Мирний)
  • – Добридень вам, Мотре! А куди йдете? .. – До куми! Відношу борщ, що позичала. (М. Коцюбинський)
Переміщати, пересувати що-небудь своїм рухом (про вітер, течію і т. ін.). Приклади
  • Вітер подихав проти неї і геть односив назад Катрин нестямний лемент. (Панас Мирний)
  • І не відчула [Оля], як тиха, зрадлива течія почала непомітно відносити її вбік. (Л. Юхвід)
безос. Приклади
  • Дівчина .. знов налягла на жердину, і її одразу віднесло потоком далі. (О. Гончар)
перен. Вважати кого-, що-небудь належним або стосовним до когось, чогось. Приклади
  • Ніколи досі ті думки не чіпали мене глибоко, та й ніколи не відносив я їх до власної особи. (М. Коцюбинський)
  • Чи можна до народної творчості віднести твори тої чи іншої людини, які не мають високої художньої цінності? (із журн.)
Пов'язувати з певним періодом. Приклади
  • Багато дослідників відносять кінцевий період розвитку Трипілля не до мідного, а до бронзового віку. (з наук. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.