ВІДБІГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДБІГА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВІДБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш; мин. ч. відбі́г, ла, ло; док.

Бігом віддалятися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Лукаш не чує, захоплений гонитвою, і відбігає геть далеко від Мавки. (Леся Українка)
  • Коли вчителька підходила до Романа ближче й манила рукою до себе – він зразу зіскакував з вікна, одбігав геть-геть. (С. Васильченко)
  • Тамара червоніє, .. відбігає від дзеркала в куток. (А. Хижняк)
  • Вона відбігла вже досить далеко від свойого [свого] кошика. (І. Франко)
  • Собака глянула розумними очима на свого господаря, відбігла від нього, лягла на вказане їй місце. (А. Шиян)
перен. Швидко віддалятися, відкочуватися. Приклади
  • Вода одбігала від острова. (М. Трублаїні)
  • Відбігли .. Посейдонові коні-хвилі від берега, а на дні морськім побачив Пан веселково-сяйливі істоти. (Н. Королева)
  • Відбіжать від берега оцього Ці ж вали і на Босфор підуть. (М. Бажан)
перен. Тягнутися, простягатися вбік від чого-небудь головного (про шлях, річку і т. ін.). Приклади
  • Колись цвіли сади Семіраміди, і одбігали з Нілу сто двадцять рівчаків. (П. Тичина)
  • Стежка одбігала вліво, крутилась по прибережних горбах. (В. Козаченко)
  • Крайня хата з того села, відбігши від усіх, зійшла униз і стала аж біля ополонки. (І. Багряний)
перен., рідко. Відходити, ухилятися від теми розмови. Приклади
  • [Єлена:] Годі вже! Не відбігай від речі, до кінця доводь! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете)
  • Коли я вже відбіг від теми, то хай мені буде вільно навести два спомини вже з тих пізніших літ мого життя. (Б. Лепкий)
перев. кого, заст. Залишати, покидати кого-, що-небудь. Приклади
  • Орина Була єдиная людина, Що не відбігла ще її. (І. Франко)
  • [Антей:] Хілон мене одбіг. (Леся Українка)
  • І сон мене відбіг, – і ніч уже десь відсунулась до світанку. (П. Тичина)
  • І горе зітреться на мерву. І відбіжить її [України] синів. (В. Стус)
тільки док., від чого і заст. чого, перен. Перестати займатися чимсь. Приклади
  • Хай товариство сміється з мене, що я й отаманства відбіг. (Ганна Барвінок)
  • Розумію, що Вам докучили вже наші спільні справи .. Я теж часом хотів би одбігти од них як можна далі. (М. Коцюбинський)
  • І я радів свідомістю, що я так глибоко відбіг від усього, що тяжіло на мені. (М. Грушевський)
тільки док., що, заст. Загубити, утратити щось. Приклади
  • Гірко йому все теє пригадалося, як гірко згадується добро, що було колись тобі навіки миле, і тебе не зрадило воно, .. а одбіг його сам чоловік невситимий. (Марко Вовчок)
  • Чи одбіжить [Максим], бува, люльку в спірці, а грошей на нову катма, – вони [товариші] складалися по шагу .. і купували. (Панас Мирний)

ВІДБІ́ГАТИ аю, аєш, док.

Закінчити бігати, бути вже не в змозі бігати. Приклади
  • Я вже своє відбігав. (Сл. Гр.)
  • Дідусь усе життя своє одбігав по наймах. (з мемуарної літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.