ВУДКИ — ТЛУМАЧЕННЯ
вудок
Одуд.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ВУ́ДКА и, ж. (мн. ву́дки́, ву́до́к).
Знаряддя для риболовлі, що звичайно складається з вудлища, волосіні й гачка.
Приклади
- Там, де Боровиця вливалась у Рось, сиділи над водою парубки й малі хлопці з вудками. (І. Нечуй-Левицький)
- Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками. (І. Франко)
- Вода шумить, вода гуде. На березі рибак На вудку дивиться і жде – Спокійно, сумно так. (М. Зеров)
- Вудка туго зiгнулась, i волосня от-от розiрветься од метань хижака, що проковтнув разом з наживою гострий, смертельний гачок. (В. Сосюра)
- Незабаром скінчиться навчання, і я знову матиму змогу ходити купатися на Ворсклу, ловити вудкою рибу. (Б. Антоненко-Давидович)
- Лишень зрідка, нервово торкалися гачка вудки малі окунці. (У. Самчук)
- – А ти будеш тут рибу ловити? – Попробую, – сказав Грицько тоном досвідченого рибалки, розмотуючи саморобну вудку. (А. Шиян)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.