ВСЬОГО — ТЛУМАЧЕННЯ

ВСЬОГО́ (УСЬОГО́), присл.

Разом, загалом, у цілому. Приклади
  • Брали [зерно], правда, не важивши. Хто скільки здужав на собі понести. А всього, вважай, сот до двох пудів. (А. Головко)
  • Підрахунки свідчать, що той шар гумусу, котрий маємо і яким користуємося, нагромадився всього за десять-дванадцять тисяч літ.... (О. Бердник)
у знач. част. У сполученні з числівниками вказує на обмеження кількості; не більше; лише, тільки. Приклади
  • Петро знову задумався – і пригадалася йому жінка, котру він колись давно, ще невеличким хлопчиком, всього одним-один раз бачив на віку.... (Панас Мирний)
  • – Я буду там усього кілька днів і повернуся назад. (Ю. Смолич)
  • Від Келеберди до Андрiєвого села було всього тридцять кiлометрiв. (П. Загребельний)

ВСЯ

Див. весь1.

ВСЕ

Див. весь1.

ВСЕ (УСЕ́), присл., розм.

Постійно, завжди. Приклади
  • Буряк .. на дорозі не росте, а все в огороді. (Номис)
  • [Мавка:] Мені здається, що жила я завжди... [Лукаш:] І все така була, як оттепер? (Леся Українка)
Досить довго. Приклади
  • Вона все ходить, з уст ні пари. (Т. Шевченко)
  • Загін усе йшов і йшов, ішов і йшов, і не було краю лісові. (Ю. Яновський)
Скрізь, усюди. Приклади
  • Стояв у неї на городі В кострі на зиму очерет; Хоть се не по царській породі, Та де ж взять дров, коли все степ. (І. Котляревський)
  • Тут [у робітничому висілку] .. будиночки все нові і кінотеатр модерний. (О. Гончар)
До цього часу, до сих пір; досі, і досі. Приклади
  • Вже й вулиця розлетілась, як і злетілась, а дівчина все не виходила. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Усе чикаєтесь, чикаєтесь з водокачкою, поки морози не вдарять! – сердито глянувши на незакінчену водокачку, пробурчав Большаков. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Скажи мені, Дніпре, які вітровії Все кличуть тебе крізь степи та гаї? (М. Вінграновський)
у знач. спол. Уживається звичайно разом з “а”, “та” в значенні все-таки. Приклади
  • Латин сей, хоть не дуже близько, А все Олимпським був рідня. (І. Котляревський)
  • Ну що ж, сьогодні я вже не засну. Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата. (Л. Дмитерко)
у знач. підсил. част. У сполученні з порівняльним ступенем прикметників і прислівників указує на поступове збільшення вияву дії, якості і т. ін. Приклади
  • Чим більше він [городничий] наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав. (Панас Мирний)
  • Птиця спускалась усе нижче та нижче. (І. Нечуй-Левицький)
  • Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою. (М. Коцюбинський)
  • Все ближче пісня. (П. Тичина)

ВЕСЬ (ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., ВСЯ (УСЯ́), всіє́ї (усіє́ї), ж., ВСЕ (УСЕ́), всього́ (усього́), с., займ. означ.

Означає що-небудь як ціле, неподільне, взяте повністю. Приклади
  • Покладіть на Нього [Ісуса Христа] всю вашу журбу, бо Він опікується вами! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Ой сину, мій сину, Моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, На всій Україні! (Т. Шевченко)
  • Річка – не калюжа. Води ще стане на ввесь вік! (Л. Глібов)
  • Від усієї картини віє чимось пісенним. (О. Довженко)
  • Сусід мій увесь час, мабуть, спостерігав мене збоку, бо коли я несподівано до нього звернувся, він аж кинувся. (П. Колесник)
Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища. Приклади
  • Увесь об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах весь був. (І. Котляревський)
  • Дівчинка протирає очі, зиркає ними ще вся уві сні, в солодких видіннях. (А. Хижняк)
  • Вигуки надають емоційного забарвлення всьому висловлюванню. (з наук.-попул. літ.)
всі, всіх, мн. Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного в нерозривному зв'язку з іншим. Приклади
  • На лівій руці всі пальці трусились безперестану, навіть тоді, як він спав. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи?! – гукав усіма, які знав, мовами розгніваний Чипаріу. (Ю. Смолич)
  • Рубін одягся, як і всі учні. (І. Сенченко)
у сполуч. з кільк. числ. Указує на повну кількість, виражену цим числівником. Приклади
  • Він знає всі вісім вітрів, як братів рідних, розуміє мову неба і моря. (М. Коцюбинський)
  • Дюваль підніс револьвера й .. випустив всі шість куль в те місце, де шелеснуло гілля. (М. Йогансен)
у сполуч. з абстр. ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін. Приклади
  • Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута. (М. Коцюбинський)
  • Я прагну усю мою тугу В єдинеє слово зложить. (Леся Українка)
у знач. ім. все, всього́, с. Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку. Приклади
  • Упоравшись зо всім, присів, понурив голову та й задрімав собі. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха. (Леся Українка)
  • Все палало кругом... Скаженіли охриплі гармати.... (В. Сосюра)
всі, всіх, мн. У повному складі, без винятку. Приклади
  • Сього чоловіка всі поважали змолоду. (Марко Вовчок)
  • Сіли обідати. Усі мовчки їли. (Панас Мирний)
все, мн. всі. Уживається як узагальнювальне слово при переліку. Приклади
  • [Тетяна:] Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! .. Обличчя, постать, очі – все, усе я бачила вже десь давно!... (І. Карпенко-Карий)
  • Собаки й вівчарі твої, Усі ви – вороги мої: Од вас мені життя немає.... (Л. Глібов)
при ім. з прийм. з (зо), на. Утворює сполучення способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії. Приклади
  • [Хома:] Іде хтось там? Ні, хтось гукає?! Куди ж подітися мені? .. (Тіка [тікає] з усіх ніг). (М. Кропивницький)

ВЕСЬ і, ж., заст., уроч.

Село. Приклади
  • А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало. (Т. Шевченко)
  • І йшла Малуша з лісу до лісу, від весі до весі. (С. Скляренко)

ВВЕСЬ

Див. весь1.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.