ВСЬОГО — ТЛУМАЧЕННЯ
ВСЬОГО́ (УСЬОГО́), присл.
Разом, загалом, у цілому.
Приклади
- Брали [зерно], правда, не важивши. Хто скільки здужав на собі понести. А всього, вважай, сот до двох пудів. (А. Головко)
- Підрахунки свідчать, що той шар гумусу, котрий маємо і яким користуємося, нагромадився всього за десять-дванадцять тисяч літ.... (О. Бердник)
у знач. част.
У сполученні з числівниками вказує на обмеження кількості; не більше; лише, тільки.
Приклади
- Петро знову задумався – і пригадалася йому жінка, котру він колись давно, ще невеличким хлопчиком, всього одним-один раз бачив на віку.... (Панас Мирний)
- – Я буду там усього кілька днів і повернуся назад. (Ю. Смолич)
- Від Келеберди до Андрiєвого села було всього тридцять кiлометрiв. (П. Загребельний)
ВСЕ (УСЕ́), присл., розм.
Постійно, завжди.
Приклади
- Буряк .. на дорозі не росте, а все в огороді. (Номис)
- [Мавка:] Мені здається, що жила я завжди... [Лукаш:] І все така була, як оттепер? (Леся Українка)
Досить довго.
Приклади
- Вона все ходить, з уст ні пари. (Т. Шевченко)
- Загін усе йшов і йшов, ішов і йшов, і не було краю лісові. (Ю. Яновський)
Скрізь, усюди.
Приклади
- Стояв у неї на городі В кострі на зиму очерет; Хоть се не по царській породі, Та де ж взять дров, коли все степ. (І. Котляревський)
- Тут [у робітничому висілку] .. будиночки все нові і кінотеатр модерний. (О. Гончар)
До цього часу, до сих пір; досі, і досі.
Приклади
- Вже й вулиця розлетілась, як і злетілась, а дівчина все не виходила. (І. Нечуй-Левицький)
- – Усе чикаєтесь, чикаєтесь з водокачкою, поки морози не вдарять! – сердито глянувши на незакінчену водокачку, пробурчав Большаков. (Б. Антоненко-Давидович)
- Скажи мені, Дніпре, які вітровії Все кличуть тебе крізь степи та гаї? (М. Вінграновський)
у знач. спол.
Уживається звичайно разом з “а”, “та” в значенні все-таки.
Приклади
- Латин сей, хоть не дуже близько, А все Олимпським був рідня. (І. Котляревський)
- Ну що ж, сьогодні я вже не засну. Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата. (Л. Дмитерко)
у знач. підсил. част.
У сполученні з порівняльним ступенем прикметників і прислівників указує на поступове збільшення вияву дії, якості і т. ін.
Приклади
- Чим більше він [городничий] наливався супом, тим дальше все бліднішав та білішав. (Панас Мирний)
- Птиця спускалась усе нижче та нижче. (І. Нечуй-Левицький)
- Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою. (М. Коцюбинський)
- Все ближче пісня. (П. Тичина)
ВЕСЬ (ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., ВСЯ (УСЯ́), всіє́ї (усіє́ї), ж., ВСЕ (УСЕ́), всього́ (усього́), с., займ. означ.
Означає що-небудь як ціле, неподільне, взяте повністю.
Приклади
- Покладіть на Нього [Ісуса Христа] всю вашу журбу, бо Він опікується вами! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Ой сину, мій сину, Моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, На всій Україні! (Т. Шевченко)
- Річка – не калюжа. Води ще стане на ввесь вік! (Л. Глібов)
- Від усієї картини віє чимось пісенним. (О. Довженко)
- Сусід мій увесь час, мабуть, спостерігав мене збоку, бо коли я несподівано до нього звернувся, він аж кинувся. (П. Колесник)
Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища.
Приклади
- Увесь об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах весь був. (І. Котляревський)
- Дівчинка протирає очі, зиркає ними ще вся уві сні, в солодких видіннях. (А. Хижняк)
- Вигуки надають емоційного забарвлення всьому висловлюванню. (з наук.-попул. літ.)
всі, всіх, мн.
Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного в нерозривному зв'язку з іншим.
Приклади
- На лівій руці всі пальці трусились безперестану, навіть тоді, як він спав. (І. Нечуй-Левицький)
- – Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи?! – гукав усіма, які знав, мовами розгніваний Чипаріу. (Ю. Смолич)
- Рубін одягся, як і всі учні. (І. Сенченко)
у сполуч. з кільк. числ.
Указує на повну кількість, виражену цим числівником.
Приклади
- Він знає всі вісім вітрів, як братів рідних, розуміє мову неба і моря. (М. Коцюбинський)
- Дюваль підніс револьвера й .. випустив всі шість куль в те місце, де шелеснуло гілля. (М. Йогансен)
у сполуч. з абстр. ім.
Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін.
Приклади
- Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута. (М. Коцюбинський)
- Я прагну усю мою тугу В єдинеє слово зложить. (Леся Українка)
у знач. ім. все, всього́, с.
Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку.
Приклади
- Упоравшись зо всім, присів, понурив голову та й задрімав собі. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха. (Леся Українка)
- Все палало кругом... Скаженіли охриплі гармати.... (В. Сосюра)
всі, всіх, мн.
У повному складі, без винятку.
Приклади
- Сього чоловіка всі поважали змолоду. (Марко Вовчок)
- Сіли обідати. Усі мовчки їли. (Панас Мирний)
все, мн. всі.
Уживається як узагальнювальне слово при переліку.
Приклади
- [Тетяна:] Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! .. Обличчя, постать, очі – все, усе я бачила вже десь давно!... (І. Карпенко-Карий)
- Собаки й вівчарі твої, Усі ви – вороги мої: Од вас мені життя немає.... (Л. Глібов)
при ім. з прийм. з (зо), на.
Утворює сполучення способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії.
Приклади
- [Хома:] Іде хтось там? Ні, хтось гукає?! Куди ж подітися мені? .. (Тіка [тікає] з усіх ніг). (М. Кропивницький)
ВЕСЬ і, ж., заст., уроч.
Село.
Приклади
- А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало. (Т. Шевченко)
- І йшла Малуша з лісу до лісу, від весі до весі. (С. Скляренко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.