ВОРОГУЮЧІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВОРОГУ́ЮЧИЙ а, е.

Дієпр. акт. до ворогува́ти. Приклади
  • Жив Іполит Мар'янович, неначе заєць, що потрапив на межу поміж двома ворогуючими таборами. (Є. Доломан)
  • З намету вийшов той, кому велено було переказати привідцям ворогуючих між собою сусідів, аби заходили вже й ставали перед очі повелителя великого племені аварів, іменованого в степах антського примор'я обрами. (Д. Міщенко)
  • У повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” змальовано Івана та Марічку – дітей ворогуючих родин Палійчуків та Гутенюків. (з навч. літ.)
Коментарі (2)
Страшний поруч!
Пропоную, уточнювати, що це покручі та надавати покликання на правильний варіант.
Щоб додати коментар, увійдіть.