ВЛАСНЕ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВЛА́СНЕ рідко ВЛА́СНО, част.

Уживається для того, щоб підкреслити, виділити роль кого-небудь або значення чогось; саме, якраз. Приклади
  • Сонце власне запало за сам вершок Чорної гори і червоним світлом обляло .. широкий край небозводу. (І. Франко)
  • Зазначу тільки свою радість, що власне Ви [Б. Грінченко] взяли цю справу в свої руки. (М. Коцюбинський)
У власному розумінні цього слова; тільки. Приклади
  • Відгомін шевченківської творчості у російській культурі вийшов за межі власне літературні, виявляючись і в сфері музики, театру, образотворчого мистецтва. (з наук. літ.)
  • В основі внутрішньополітичної кризи в Лівані лежить цілий комплекс причин як власно ліванського, так регіонального і позарегіонального походження. (з наук. літ.)
  • На чини поліції в дореформений період покладалося безліч обов'язків: крім власне поліцейських, вони виконували у градоначальствах слідчі, судові, господарські функції. (з наук. літ.)
у знач. вставн. сл. Уживається окремо або зі словом кажучи для уточнення чого-небудь; по суті. Приклади
  • Ні, се, власне, не було хвалою, але се більше варто було, ніж звичайне величання матірок своїми дочками. (Леся Українка)
  • Та ви, чоловіче добрий, чого ж, власно, прибігли до мене? Поділитись приємною новиною..? (В. Винниченко)
  • Власне кажучи, по всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе. (Ю. Яновський)
  • Ці прізвища – Убийвовк, Підіпригора, Деришапка – давало козакам січове товариство (власно кажучи, це були прізвиська, які пізніше ставали прізвищами). (з навч. літ.)

ВЛА́СНИЙ а, е.

Належний кому-, чому-небудь за правом власності. Приклади
  • – Велике діло, паничу, власна хата, – казав він, походжаючи по світлиці. (О. Стороженко)
  • Вони йшли по власній землі, але ніби зовсім того й не знали чи не хотіли знати. (І. Багряний)
  • Він посвідки приніс, що відбув Сибір: все відробив. Йому дозволено тут жити – на власній садибі. (В. Барка)
  • Ми із знайомим вирішили організувати, як тепер заведено говорити, власний бізнес. (з газ.)
З яким хтось пов'язаний за походженням або народженням; в якому виріс, працює хто-небудь; рідний (у 4 знач.). Приклади
  • Тільки український робітник і селянин має одиноке право управляти своєю власною країною. (В. Винниченко)
  • В дурний океан іде корабель з тобою, що втік від своїх земель. Чи власна земля – холодна й німа? (О. Влизько)
  • Не могла допустити [Таїса Юріївна], щоб у групі всілякі флірти почалися, все ж таки закордон, а не власна земля, і оточення на курорті в основному із капкраїн. (В. Дрозд)
  • Із землею в Україні пов'язувались успіхи й негаразди, важка хліборобська праця й найтяжчі злочини. Праця на власній землі вважалась вершиною людського щастя. (з наук. літ.)
Який стосується окремої особи; свій, особистий. Приклади
  • Зненацька кинулась їй в очі її власна постать, відбита в свічаді. (Леся Українка)
  • Розкажу я вам, братця, про випадок з власної практики. (Остап Вишня)
  • З власного досвіду хлопець знав: якщо мама мовчить, значить, вона сердиться. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Слухайте власну кров, бо кров – це держава. Шануйте кожну травинку, адже трава – це нація, це надія. (Ю. Андрухович)
  • Втрата рідної мови дітьми сприймалася як непоправна шкода своєму власному єству, бо позбавляла можливості етнічно ототожнювати себе з нащадками. (з наук. літ.)
  • Житлом В. Заболотному слугувала неопалювана комірка. Жилося сутужно, на власні приробітки. (із журн.)
спец. Властивий тільки кому-, чому-небудь; узятий безвідносно до чогось іншого. Приклади
  • Бачимо ми раз у раз, як, додолу спадаючи, речі, Маючи власну вагу, можуть рухатись тільки-но просто. (М. Зеров)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.