ВИПІКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИПІКА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПЕКТИ, ечу, ечеш, док.; мин. ч. ви́пік, пекла, ло; наказ. сп. ви́печи; що.

Тримаючи певний час у гарячій печі, духовці і т. ін., виготовляти (хліб та інші вироби з тіста). Приклади

– Бабуня з пекарями випікають п'ять тонн хліба й булок. (В. Кучер)
Намолов муки цапок Повний кадуб і мішок. А цапиха із муки Випікає пиріжки. (М. Стельмах)
[Квасолиха:] Не кожна й молодиця зугарна до смаку випекти хліб. (М. Кропивницький)

Пропікати, доводити до готовності. Приклади

Звечора в комуні пекли хліб. – Добре випікайте, – наказував товариш Третяк, – а то гості не схочуть їсти. (О. Донченко)
Коли гювеч – болгарська національна страва – готовий, його заливають яйцями, збитими з кисляком, і знову випікають, поки не зарум'яниться. (з наук.-попул. літ.)
Новостворені недержавні інституції дійшли до того, що за 10 місяців навчання випікають юристів “міжнародного класу”. (з газ.)

Знищувати вогнем або чим-небудь розпеченим. Приклади

Уже на третьому полі Турки-яничари ловили [Степана], До стовпа в'язали, Очі виймали, Гарячим залізом випікали. (Т. Шевченко)
Як з пам'яті людської випечеш те, що викарбувалося міцно, від дідів-прадідів передане? (А. Хижняк)

Робити знаки чим-небудь розпеченим; випалювати. Приклади

Витесавши веретенце, Василько дістав кусок заліза, погрів його на вогні й почав випікати на кудельці різні узори. (А. Турчинська)
– Звісне діло – баришник... Звик на крадених конях тавра випікати. (Григорій Тютюнник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.