ВИПИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИПИРА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПЕРТИ, пру, преш; мин. ч. ви́пер, ла, ло; док.

тільки недок. Видаватися, виступати наперед, назовні; випинатися. Приклади
  • Став і стояв біля якогось дерева, широко розкривши рота, з викоченими в темряву очима, що випирали йому з орбіт від перевтоми. (І. Багряний)
  • Шофер Платонов спав на передньому сидінні, його ноги випирали з прочинених дверцят. (Л. Дмитерко)
  • Шинеля та чоботи збиті, руді, Наган випирав з-під поли. (П. Воронько)
тільки недок., перен. Чітко проступати, бути виразним. Приклади
  • Його злоба випирала не лише з очей, а, здається, і з гострих ребер. (І. Багмут)
  • Навіть з цього ділового паперу так і випирало шляхетське презирство і витончена наруга. (М. Стельмах)
кого і без прям. дод., фам. Грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись. Приклади
  • [Недоросток:] Ти мені не завдавай брехні, бо .. з хати в шию випру! (С. Васильченко)
  • Він кинувся поміж братами, розметав їх в різні боки, Тимка випер за поріг. (Григорій Тютюнник)
що. Натискуючи, виламувати, викидати, видаляти що-небудь звідкись. Приклади
  • Тим часом бидло випирає хвіртку і частину перегородки і вривається на передній план. (Леся Українка)
  • Казанцев .. випер через вікно здоровий узол і швиргонув через тин на віз. (І. Нечуй-Левицький)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.