ВИНУВАТИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИНУВА́ТИТИ а́чу, а́тиш; наказ. сп. винува́ть; недок., кого, що.

Вважати кого-, що-небудь винним, висловлювати впевненість у чиїйсь вині, провині. Приклади

– Ну, а за що ж то Загнибіда загубив свою жінку? – спитався Колісник .. – Усяко кажуть: одні його винуватять, другі її. (Панас Мирний)
Хто живий, не винувать живого! (М. Рильський)
– Не долю й нечистого, а зайву чарку винувать. Через неї обезглузділи обоє. (М. Стельмах)
Екс-губернатор має неоціненний досвід проведення виборів, чудово обізнаний з усіма технологіями своїх опонентів, і якщо не зумів знайти їм протидії, то повинен винуватити лише себе. (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.