ВИМОВНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВИМО́ВНИЙ а, е.
Який виражає, виявляє внутрішні особливості, переживання (про очі, обличчя і т. ін.).
Приклади
- Очі вимовні, як у гірської сарни. (М. Коцюбинський)
Який яскраво, виразно передає що-небудь.
Приклади
- Очі не заплакали, але загорілися таким вогнем, що був вимовніший за сльози! (Ірина Вільде)
- Заслуговує уваги і такий вимовний факт цього часу, як конституція сеймова 1647 р. про “права подавання хлібів духовних”. (з наук. літ.)
діал.
Красномовний.
Приклади
- Був він на язик проречистий, вимовний. (І. Франко)
- [Наталя:] Я не хочу [одружуватися]... мене ніхто не може присилувати... [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася! (Б. Грінченко)
діал.
Докірливий.
Приклади
- Служащий хліб добрий, та тільки вимовний. (П. Чубинський)
лінгв.
Стос. до вимови.
Приклади
- Характерною рисою мовлення представників різних мов, що спілкуються англійською, є вимовний акцент, утворений відхиленнями від орфоепічної норми іноземної мови. (з наук. літ.)
- На недоцільність строгого дотримання вимовного стандарту, на основі якого проводиться вивчення англійської мови в Україні, вказує хоча би той факт, що навіть самі англійці ним не послуговуються. (з Інтернету)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.