ВИМИНАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИМИНА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́М'ЯТИ, мну, мнеш, док., що.

Розминаючи, видобувати, витискувати або вилучати що-небудь. Приклади
  • Висмикує [Оврам] колоски.., виминає на долоні, роздивляється. (Панас Мирний)
  • Коріннями, травами і дикими ягодами живилися [втікачі]. Виминали зерно з колосків. (І. Цюпа)
  • Просушене на гарячій печі прядиво ми мусили довго м'яти ногами, щоб вилучити, вим'яти ту кляту кострицю. (В. Минко)
Розминаючи що-небудь, робити м'яким. Приклади
  • Тут же, на траві, виминали їх [шкури] руками. (С. Скляренко)
  • Перед тим, як сукати свічку, віск, розігрітий над вогнем, добре виминали руками. (із журн.)
Те саме, що м'я́ти 3. Приклади
  • – Спасибі, – невпопад кажу я і так виминаю шапку в руках, що з неї летить шерсть. (М. Стельмах)
  • Пересік [Христофор Ничипорович] вулицю, постояв на тому боці, думаючи: “Вимнуть газон перед ратушею чи ні?”. (Б. Харчук)
  • – Ти так само там зауважив, що ту траву хтось вим'яв.... (Ю. Андрухович)

ВИМИНА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́МИНУТИ, ну, неш, док., кого, що, діал.

Обминати, уникати. Приклади
  • Шмигнув я лозами – та в луги. Де були при сіні люди, там я їх виминав, ховаючись поза копиці. (І. Франко)
  • Мої розмови набридли Бейбі, і вона цілий місяць виминала їх. (Мирослав Ірчан)
  • Потій стояв біля узголів'я і, молитовно склавши руки, півголосом вимовляв п'ятдесятий псалом за здравіє єпископа, не виминаючи при тому погляду Балабана.... (Р. Іваничук)
  • Він [попенко] учинився оперед [поперед] неї без всякої шани, виминув княжу колісницю. (К. Гриневичева)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.