ВИЛУЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИЛУЧА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЛУЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.

Вибирати, видаляти що-небудь звідкись, із складу чогось і т. ін. Приклади
  • На ряді підприємств автомати-бракувальники виявляють і вилучають браковані деталі. (з наук.-попул. літ.)
  • Просушене на гарячій печі прядиво ми мусили довго м'яти ногами, щоб вилучити, вим'яти ту кляту кострицю. (В. Минко)
Забирати що-небудь у когось, конфіскувати. Приклади
  • З цим і пішов Микола Степанович до молодявого секретаря філії Кондратюка, а воднораз і поінформуватися, що ж діється на світі, коли почали вилучати такі потрібні книжки. (Б. Антоненко-Давидович)
  • – Директива прийшла, щоб хуторян усіх перетрусити, вогнестрільну [вогнепальну] й холодну зброю вилучити. (О. Гончар)
Виводити з числа членів якоїсь організації, колективу і т. ін. Приклади
  • [Ізоген:] Була в нас вчора буря на зібранні, єпископ вилучив Ардента з церкви. (Леся Українка)
  • Табірною зоною стала тоді не тільки тундра, а й уся країна: ніде ж не міг заховатися той, кого вилучили із суспільства. (Р. Іваничук)
рідко. Виділяти з себе. Приклади
  • По всій підлозі валялося огидне ґноття, сміття, уламки, наскрізь перейняті мокрінню, що в ній ці речі нечутно гнили й розкладалися, вилучаючи вогкий нерухомий сморід. (В. Підмогильний)
  • Та дошка, що дуже розігрілася, вилучала все такий самий сухий жар. (В. Владко)
рідко. Променіти; сяяти. Приклади
  • А купці вже несли на руках і поклали перед самим престолом імператора .. прикрашені емалями й камінням, що вилучали проміння, меч, шолом, золотий щит. (С. Скляренко)
  • Він був високий, стрункий, мав дивні крилаті брови і глибокі карі очі, трішки примружені від того тихого вогню, який вилучали. (В. Земляк)
Відокремлювати від стада (свійських тварин). Приклади
  • – Степане! біжи вівці вилучати! (М. Коцюбинський)
  • Ранком другого дня мешканці двох юрт вилучили своїх оленів і вирушили в дальшу путь. (І. Багмут)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.