ВИЛКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИ́ЛКА и, ж.

рідко. Те саме, що виде́лка. Приклади
  • Тарілки, ножі й вилки загарчали, як собаки, аж підскочили. (І. Нечуй-Левицький)
  • В салоні пані Олімпії говір, брязкіт вилок та ножів об тарілки. (І. Франко)
  • Гетьман поклав ніж і вилки на білу гладку тарілку. (Б. Лепкий)
Деталь механізму, приладу, яка має роздвоєний кінець. Приклади
  • Проскуров похитав головою і вийняв вилку штепселя. (Іван Ле)
  • Ткнувши вилку електробритви в розетку, трохи пошкріб [Сагайдак] підборіддя. (О. Бердник)
військ. Сукупність двох прицілів, з яких один дає недоліт, а другий – переліт снарядів, мін і т. ін. щодо цілі для подальшого уточнення удару. Приклади
  • На дорозі знявся кущ полум'я, і грімкий вибух кинув усіх на дно кузова .. – Петя, у вилку бере, – закричав до шофера моряк, і машина вискочила з рову на повнім газу. (В. Кучер)
Положення в шаховій грі, коли одна фігура загрожує одночасно двом або кільком фігурам. Приклади
  • Коли ж вилка зроблена з шахом, то противник вимушений рятувати короля. (з наук.–попул. літ.)
  • Вилка конем.

ВИ́ЛКА лок, мн.

Зменш. до ви́ла. Приклади
  • На Юрія сіна кинь, та й вилка закинь. (Номис)
  • Парубки ще більше нахмурились і люто махали граблями й вилками. (В. Винниченко)
  • Вогкий гній розкидали по полю, Гноєм пахнуть і руки, й вилка́. (М. Рильський)
  • Троє людей, уперши держална вилок у животи, штовхали поперед себе купу соломи до скирти. (Ю. Яновський)

вилки

Зменш. до вила.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

вилки

Роги молодих самців лося і козулі, які закінчуються розвилкою з двох невеликих відростків.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.