ВИВАЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИВА́ЖУВАТИ ую, уєш, розм., рідко ВИВАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВАЖИТИ, жу, жиш, док.

що. Визначати вагу якого-небудь предмета. Приклади

Меккінець, безтурботно присівши до клуночка, розгорнув його і почав рахувати шматки срібла, виважуючи їх на долоні. (Олесь Досвітній)
– Можу ще набавити, я чоловік не скупий, – виважує [Січкар] пачку на руці. (М. Стельмах)

що. Вивіряти правильність ваги, терезів.

що, перен. Всебічно обмірковувати; оцінювати. Приклади

Опанас говорив повільно, обдумуючи й виважуючи зміст кожного слова. (О. Довженко)
Сіверська нічого не виважувала і не аналізувала. (В. Дрозд)
Була ся наймичка людина розсудливая: все обміркує, усе виважить. (Марко Вовчок)

що. Підіймати що-небудь за допомогою підкладеного під нього важеля, підойми. Приклади

Васюк держалном лопати виважував вугляну брилу. (О. Кундзич)
Вони знову знайшли того дуба, під яким було стільки грибів. – Це ж треба так зародити! – Северин ще виважив сімейку. (М. Стельмах)

Виставляти двері, висаджувати їх. Приклади

– Коли сторож, почувши стогнання в моїм покою, покликав поліцію, ся виважила двері і веліла забрати мене до шпиталю. (І. Франко)
[Франко:] Завжди з якоюсь витівкою: то заспіває [Яремчук] під дверима, то застукає – мало дверей не виважить. (Л. Смілянський)

Піднімати що-небудь вище грудей або на спину, дуже напружуючись. Приклади

Він таки ходив на ту секцію, виважував ту ідіотську штангу і писав про Мар'яну свої безнадійні, розчулені вірші. (О. Гончар)
Старий Шумейко .. схопив мішок з борошном, згарячу виважив його собі на плечі і по дерев'яних східцях виніс на другий поверх. (А. Шиян)

що і без прям. дод., рідко. Те саме, що вива́жуватися 2. Приклади

Як забожиться, та ще й кулаком перед очима тобі виважить – ну і все геть чисто розумієш. (Іван Ле)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.