ВИБРИКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИБРИ́КУВАТИ ую, уєш, недок.

Раз у раз брикати, стрибати, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). Приклади
  • Козенята .. вибрикували на довгих тонких ніжках. (О. Донченко)
  • – Нічого, він [кінь] попасеться, вб'ється в тіло та ще й як вибрикуватиме! Як стригунець іржатиме! (Ю. Збанацький)
Раз у раз грайливо стрибати (про людей). Приклади
  • На могилках пасуться вівці та часом вибрикують малі пастушки, граючи на сопілках. (І. Нечуй-Левицький)
  • Дивився [Мирон] на дітей, що в куряві бавились, вибрикували, і пригадувалось йому, може, недавнє минуле. (А. Головко)
перен., розм. Пустувати, поводити себе легковажно, мати примхи. Приклади
  • Вже за сорок молодиці, а вона – як дівчисько. Вередує. Вибрикує. (І. Муратов)
Почувати себе добре, бадьоро. Приклади
  • – Як же там наші? Чи всі здорові, вибрикують? (Панас Мирний)
  • – Років тридцять тому буде, як ми з Мазепою, молоденькі пахолята, вибрикували собі при дворі і палаці його милості пана круля [короля]. (Д. Мордовець)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.