ВЗІРЕЦЬ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВЗІРЕ́ЦЬ (рідко УЗІРЕ́ЦЬ), рця́, ч.

Зразок якого-небудь виробу, матеріалу тощо, який дає уявлення про інші подібні вироби, матеріали і т. ін. Приклади

[Річард (підходить до закритої статуї):] Що ж я хотів змінить в сій статуї? Над чим робити? Кінчати? Ні... Наблизить до природи? Взірця нема. (Леся Українка)
Вони збирали по горах взірець мінералів та рідкісні лікарські рослини. (О. Гончар)

Те, що намальоване або вишите; візерунок. Приклади

Вона [Паміра] була убрана в білу довгу сорочку, вишиту чудними взірцями. (І. Нечуй-Левицький)
– Яка гарна ця подушка! Який це взірець? (Ірина Вільде)

чого. Типове втілення чого-небудь (певної властивості, якості, поведінки і т. ін.). Приклади

Мати гордовито дивилась на неї зверху, ніби давала дочці своїм видом взірець непохитної завзятості та самостійності. (І. Нечуй-Левицький)
В його очах Максим ще й раніше був взірцем доблесті, сміливості і простоти. (П. Автомонов)
Саме народна пісня була й залишається взірцем досконалості художньої форми. (з наук. літ.)

Те, що варте наслідування, видатний приклад чого-небудь; зразок. Приклади

Коня під сідло взяти собі найкращого. Щоб видно було одразу: ага, це старшина їде! Взірець для всіх!... (О. Гончар)
Василь Стус, великий поет і великомученик, явив узірець незламності шістдесятників. (із журн.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.