ВЕРХІВ'Я — ТЛУМАЧЕННЯ

ВЕРХІ́В'Я я, с.

Горішня, найвища частина чого-небудь; верх (перев. дерева, гори). Приклади
  • І зійшов Господь на гору Синай, на верхів'я гори. І покликав Господь Мойсея на верхів'я гори. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Зазолотились і верхів'я дерева. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Праворуч видніло верхів'я Чатирдагу, одної з найкращих гір на землі. (О. Назарук)
  • Судомним зусиллям хлопець виплив на поверхню моря, хвиля кинула його на верхів'я запіненого гребеня. (О. Бердник)
  • Шуміли там смерекові верхів'я, і звіздарі вивчали біг планет. (Л. Костенко)
чого, перен. Вищий ступінь чого-небудь. Приклади
  • [Валент:] Юрба плескала не тоді, як справді ставав ти на верхів'ї свого хисту, а як спускався до низин. (Леся Українка)
  • Я переконаний, що твоє місце на верхів'ях слави. (І. Микитенко)
Місце, де починаються витоки річки, а також місцевість, що прилягає до неї. Приклади
  • Накосившись досхочу, Грицько з Григорієм вибули вдвох на верхів'я річки Іман. (І. Багряний)
  • Легкий вітерець прилітає десь із дніпрових верхів'їв. (В. Собко)
  • Доброчин звелів Претичеві пробиратися до верхів'їв Сану та Дністра. (І. Білик)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.