ВЕРЕЩАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВЕРЕЩА́ТИ щу́, щи́ш, недок., розм.

Пронизливо, різко кричати, пищати, вищати. Приклади
  • Хлопець верещав не своїм голосом. (І. Нечуй-Левицький)
  • Верещить на возі порося, пришнуроване до драбини мотузкою. (Остап Вишня)
  • Дівчатка аж верещали від захоплення, стрибали навколо сосни. (Ю. Збанацький)
  • Капітан верещав на матросів, що вчепились у линви снастей: – Підтягай, підтягай вітрило! Рею, рею розгортай на три кроки ліворуч!!! (Ю. Логвин)
Дуже голосно співати, щебетати (про птахів). Приклади
  • Птахи кружляли над плавнями цiлими хмарами i так верещали, що заглушали навiть шум плавнiв. (М. Коцюбинський)
  • Горобці верещали по вербах, збираючи сплячі хрущі. (Л. Мартович)
перен. Видавати різкі, пронизливі звуки, скрипіння (при терті металевих, дерев'яних та інших предметів). Приклади
  • В кімнаті невідома дівчина витирала зім'ятим папером вікно, воно скрипіло й верещало. (Ю. Яновський)
  • В тумані хтось кудись біг, квапився, – сніг верещав, скреготів під ногами.... (І. Багряний)
  • На порожніх вулицях, занесених снігом, пронизливо верещали ковані колеса обозу. (П. Панч)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.