ВВІК — ТЛУМАЧЕННЯ

ВВІК (УВІ́К), присл., заст.

при присудку із запереченням. Ніко́ли. Приклади
  • [3-й запорожець:] Коли б мене Яків, що варту розводив, не пізнав і не гукнув на мене, то ввік би вічний не догадався, що тут є кіш такий великий. (І. Карпенко-Карий)
розм. Завжди, вічно, довіку. Приклади
  • Наче фатум злий нависнув над тобою, І тих, хто вірним був би ввік, Він наче загодя прирік На скору смерть. (В. Самійленко)
  • Не годиться дівувати увік. (О. Кобилянська)
  • – Чи згодна ти, Ольго Переволочиха, бути за козаком Буркою? – Згодна. Увік! (Г. Колісник)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.