ВАРТ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВАРТ

Див. ва́ртий.

ВАРТ

Див. ва́рто.

ВА́РТО ВАРТ, пред., з інфін.

Уживається у знач. слід, треба. Приклади
  • Самому чудно. А де ж дітись? Що діяти і що почать? Людей і долю проклинать Не варт, їй-богу. (Т. Шевченко)
  • – А справді варто було б поплавати човном. Погода така тиха й тепла. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Деїфоб:] Якщо кажу, то, значить, варто слухать, а ти хоч і віщунка, та сама своєї долі, видно, не вгадаєш. (Леся Українка)
  • – Але підемо звідси. Не варт розповідати все. (З. Тулуб)
  • Розкажи, все нам знати варто. (А. Малишко)
перев. зі сл. тільки, лише. Цілком достатньо для чого-небудь. Приклади
  • Варто було тільки поглянуть на мене в той вечір, як панна Анеля запрохала мене кататься! (М. Коцюбинський)
  • Став відчувати, що сириця в нього на руках намокає більше та більше, стає слизькою, і здається, варто лиш трохи напружитися, – і ти вивільнишся. (П. Загребельний)
перев. зі сл. тільки, лише. У складному реченні, звичайно зі спол. і, як, щоб у другій частині, означає умову швидкого здійснення чого-небудь. Приклади
  • Вона певна, що варто їй добігти – і стрінеться чудо, він оживе й одужає. (М. Коцюбинський)
  • Варто тепер кулеметникові надушити курок, щоб Кіхану одразу пронизали кулі. (Ю. Яновський)
  • Каховка поставала перед ним як біле, веселе місто-ярмарок у пишній зелені, у каруселях, у весняних барвистих райдугах, під якими кожному везе, під які лише варто вступити, як у кишенях тобі вже задзвонять [задзвенять] легендарні таврійські червінці. (О. Гончар)

ВА́РТА и, ж.

Загін, група людей (перев. озброєних), які охороняють кого-, що-небудь; сторожа. Приклади
  • Вони подались на Джурджулешти, .. де, як кажуть, легше перехопитись через вузький Прут, легше обминути кордонну варту. (М. Коцюбинський)
  • Цілий загін жовнірів – варта теж сиділа на окремих возах поміж хурами арештованих. (Олесь Досвітній)
  • Їх [полонених] до штабу варта гонить. (А. Малишко)
Вартування, охорона кого-, чого-небудь протягом певного часу. Приклади
  • Оце тільки вдосвіта вернувся [Юхим] з варти та й приліг на часинку. (А. Головко)
  • При світлі каганця один козак роздягався, а другий вбирався на варту. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Тільки друга нічна зміна сторожі закінчувала свою варту, приходили сторожі денні. (С. Скляренко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.