ВАЛИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВАЛИ́ТИ валю́, ва́лиш, недок.

кого, що. Примушувати падати, силою перекидати. Приклади
  • Бронко спочатку не знав, що сталося. Коли ж захиталися телефонні дроти, здогадався. Валять [люди] стовпи! (Ірина Вільде)
  • Колись, бувало [батько], вхопивши однією рукою за ногу, валив і зразу ж вивертав догоричерева найбільшого кабана. (М. Стельмах)
Убивати. Приклади
  • Цілими десятками валили хоробрі молодці монголів. (І. Франко)
  • Намітивши серед двору синьоголового селезня, на якого йому вказувала Галя, валив його [Уралов] з першого пострілу. (О. Гончар)
Зрізувати, зрубувати (дерево, ліс). Приклади
  • І старший сказав: – Ну, хлоп'ята, тепера Старого [дуба] валіть! (А. Малишко)
  • Він валив його [ліс] зі всією нещадністю і пожадністю лісового дикуна. (М. Стельмах)
Руйнувати, розламувати. Приклади
  • “Валіть стіни!” Гайдамаки Стіни розвалили. (Т. Шевченко)
  • Най реве навколо буря .. Валить скелі, лама дуба, землю з місця рушить. (П. Грабовський)
перен. Позбавляти можливості триматися на ногах, змушувати лягати (про втому, хворобу, сон і т. ін.). Приклади
  • Бідолашне хлоп'я! Кілька ночей він ховався від арешту, перетіпався, перемучився без сну, і тепер от сон його валив, мов билину. (І. Багряний)
кого, що і без прям. дод. Безладно або у великій кількості скидати, складати кого-, що-небудь кудись. Приклади
  • – Руки пообриваєш, носячи! Нема того, щоб хурку найняти; як на того коня, валять – носи! (Панас Мирний)
  • Не чекали й смерті – валили на підводи й везли на цвинтар. Везли на цвинтар наших полонених, що були в Німеччині. (М. Хвильовий)
що, на кого, перен., розм. Накладати які-небудь обов'язки, обтяжувати роботою. Приклади
  • – Жінки! – буркнув Микола. – Усе на жінок валимо. Тільки й біліють їхні хусточки в полі. (В. Кучер)
Перекладати на кого-небудь відповідальність за провину, вчинок і т. ін.; звалювати вину на когось. Приклади
  • [Пан Стась (до людей):] Хіба я не знаю, що самі ви бунтарі, розбійники – тільки все валили на Кармелюка. (С. Васильченко)
кого і без дод., діал. Бити. Приклади
  • Тепер хлопці підбігли і почали валити бучками по ногах. (В. Стефаник)
  • Вона [коняка] складала вражено вуха взад і валила скажено задніми копитами. (О. Кобилянська)

ВАЛИ́ТИ ва́лить, недок.

Іти у великій кількості, посуватися натовпом. Приклади
  • Народ так лавою і валить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Нові пасажири тим часом валять у вагон з безконечними клунками. (І. Микитенко)
  • З обох країв села й через вигін валила молодь. (А. Головко)
Іти прямо, не розбираючи дороги, напролом. Приклади
  • – Голова колгоспу Вартимець зустрівся, напроти так і валить – аж ми носами близько стали, тоді він стріпнув брови, неначе розбудився: “Максиме, ти?”. (В. Барка)
  • – Прошу, сідайте, – відсуває квасолиння з призьби, звільняє йому місце. Та він навіть не дивиться в той бік, а валить просто у двері. (Ірина Вільде)
Рухатися густою масою. Приклади
  • Дим з печі валив прямо на хату. (Панас Мирний)
  • З важкої непроглядної темряви валив і валив сніг. (І. Рябокляч)
  • Чорний дим з Матвійкового комина ще валив, свердлив сіре небо і вгорі розпливався. (К. Гриб)

ВАЛИ́ТИ валю́, ва́лиш, недок., що.

Прясти із клоччя вал (див. вал2). Приклади
  • Нумо вал валити. (Сл. Гр.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.