ВАБИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВА́БИТИ блю, биш; мн. ва́блять; недок., кого, що і без прям. дод.

Манити кудись чимсь принадним, викликати бажання до чого-небудь. Приклади
  • Дверей не відімкнув я і гукнув: “Даремне вабиш, мій лукавий гостю!”. (Леся Українка)
  • Вечір вабив на двір, на берег, де зелена трава й верби. (Ю. Яновський)
  • Нагода ще раз побачити таємничу господиню вабила його незмірно. (Ю. Винничук)
Притягати до себе, викликати потяг. Приклади
  • О, чарівнице-природо! Навіщо ти мене вабиш своїм чаром? (Панас Мирний)
  • Мінливе Чорне море вабить погляд. (М. Рильський)
  • Три роки я працював на виробництві, але мене вабила наука, для якої я віддав стільки сил: я захотів стати ученим. (В. Підмогильний)
  • В ній бриніли й вабили сміливість, граціозність, жіноче кокетство. (Л. Дмитерко)
  • На столі .. громадилися смажені на рум'яне ягнята, куріпки й курчата, вабили зір золотисті плоди, стояли прозорі карафи з чистими, як сльоза, напоями. (П. Загребельний)
мисл. Приманювати птахів та звірів вабиком або звуками, що імітують їхні голоси. Приклади
  • – Маєте знати, я також лісний, я також стрілець, але ваблю звірину .. в засідку, в сіті. (І. Франко)

ВАБИ́ЛО а, с., мисл.

Те саме, що ва́ба 2. Приклади
  • Сокіл падав каменем. Чи й запримічав висунуту з вікна рукавицю, чи запам'ятав, звідки викручувалося вабило, летів зі свистом, так ніби намірявся врізатися в камінь вежі й розприскатися бризками. (П. Загребельний)
  • Вабило роблять з одного або двох пташиних крил і використовують для приманювання ловецьких птахів та для віднімання у них дичини. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.