БРЯКНУТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

БРЯ́КНУТИ ну, неш, док.

Задзвеніти з брязком; брязнути. Приклади
  • Брякнула защіпка, і вибігла Коханівна Марта. (Марко Вовчок)
  • Трамвай брякнув дзвоником, заскреготів колесами й покотився далі. (Л. Дмитерко)
кого, що, розм. Із силою кинути. Приклади
  • – Я думав гроші! – сказав Пилип і брякнув рака об землю. (Панас Мирний)
що і без дод., розм. Сказати щось не до речі, не до ладу; бовкнути. Приклади
  • – Василь брякнув, що то ти підхопив гроші. (Панас Мирний)
  • Щоб сказати хоч будь-що, дівчина брякнула: – Ну й цікаво з вами гуляти. (Л. Дмитерко)

БРЯ́КНУТИ не, неш, недок.

Набрякати, вбираючи в себе вологу; бубнявіти.
Брезкнути (про тіло, обличчя). Приклади
  • Яків розмарнів-почервонів... тіло його наливалося, брякло-напухало. (Панас Мирний)
  • Йому вже минув тридцять третій рік, і його широке синювате обличчя починало брякнути з самогону. (І. Микитенко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.